Как то раз Барон нашёл дверь в паралейный мир. Она светилась так ярко, что освещала весь город. Когда Барон очутился в паралейном мире, ничего не изменилось. Всё было как в не паралейном мире. Вдруг Барон услышал у себя за спиной жадное чавканье. Обернулся и увидел вампира, который ел сердце человека. Вампир увидел Барона и хотел было направить на него свои клыки. Барон не растерялся, ведь у него появилась новая быть вампиром. Барон стал вампиром, и подружился с тем кто хотел его съесть. Он убедил вампира стать обычным человеком и не есть больше людей. Барон вернулся вместе с вампиром в паралейный мир. С тех пор вампир стал человеком, и ему это больше нравилось, чем предыдущий облик
Лю́лька ми́ру — один з культурних символів американських індіанців, що став загальносвітовим терміном. Вираз «викурити люльку миру» — означає укласти мирні угоди. Вислів пішов від індіанського обряду завершення війни, коли ворогуючі вожді та представники племен сідали поруч і пускали «на круг» курильну люльку. Цей звичай став відомим багато в чому завдяки книгам і кінематографу.
Іноді в ручці сокири висвердлюються наскрізний отвір по всій довжині, а на кінці — виїмка для тютюну. Таким чином, томагавком можна було користуватися як курильною люлькою. Такі томагавки використовувалися в дипломатії як дари, тому що являли собою яскравий символ: з одного боку люлька миру, з іншого — сокира війни.
