Людина вирощує хліб. А хліб вирощує людину. Виховує і перевіряє її на зрілість та мужність. І це також вічне, як світ. Хліб не можна замінити нічим. Старі люди люблять казати; «Хліб — це святе». Мабуть, тому, що були на їхньому віці роки, коли було слово «хліб», але не було самого хліба. І ще, мабуть для того, щоб ми, виходячи в світ, раз і назавжди прониклися трепетом до тих рук, що виростили та випекли цей високий та м’який хліб. Він може навчити всіх нас шанувати працю та мирне безхмарне небо над головою. Хліб — це багатство нашої країни. І його треба берегти і шанувати. Адже так приємно бачити на своєму столі високу, запашну паляницю. В хорошій родині хліб ніколи не буде черствіти. Але є люди, які не поважають хліб, викидають його, коли він зачерствіє. Вони не поважають той довгий шлях, який пройшов хліб, перш, ніж потрапити до столу, ту тяжку працю, що вкладена в нього, саму людину. Тож бережіть хліб — мірило нашої вихованості, опору нашої духовності.
Недавно я прочитала рассказ Кладовая солнца Пришвина. Этот рассказ про детей - сирот. Митрашу называли Мужечок в мешочке. Этот мужичок считал себя взрослым и вполне самостоятельным мальчиком. Когда Митраша начинал спорить со своей сестрой, он злился, но Настя гладила его по голове. Настя -веселая и добрая девочка. Всегда соглашается с братом. Один раз сироты пошли за клюквой. Митраша опять начал спорить, нужо пойти через слепую елань. Его сестра считала, что это сказки и слепой елани просто нет. Забыв взять еду Митраша пошел на встречу со своей смертью. Настя переживала. Вот Митраша набрел на болото и... упал в него. Собака лесника Травка услышала его и Вскоре дети встретились и ушли домой. Соседи нашли это место. Болото-кладовая солнца оказалась богатым местом с торфом. Этот сказка-рассказ заставляет задуматься...
0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota
Оформи подписку
