Объяснение:
Конфлікт молодої людини та суспільства в романі Червоне і чорне - РОМАН XIX СТОЛІТТЯ
Жульєн Сорель — представник покоління початку 20-х р. XIX ст. Це складний і неординарний образ. Сорель — цілеспрямована людина, яка хоче досягти мети у будь-який б. Його трагедія полягає передовсім у неможливості реалізувати свої ідеали в тогочасному суспільстві. Жульєн не почувається своїм ані серед аристократів, ані серед буржуа, ані серед духівництва, ані, тим більше, серед селян.
Риси романтичного героя
Риси людини-реаліста
Незалежність, почуття власної гідності, бажання змінити долю, бажання боротися і досягати мети. Він — яскрава особистість, у ньому всього надміру: сили розуму, волі, мрійливості, цілеспрямованості.
Імпульсивний, здатний до непоміркованих романтичних учинків
Прагнення зробити кар’єру, яка дасть багатство й славу.
Опанування механізму зваблення жінок. Незадоволення званням гусарського поручика, яке виклопотав йому маркіз.
“Отже... роман мій завершений, і я завдячую цим тільки самому собі. Я зумів примусити це горде страховисько покохати мене... її батько не може жити без неї, а вона — без мене”,— думає Сорель
Зображення соціального середовища у творі
У романі Стендаля “Червоне і чорне” висвітлено майже всі сфери суспільного життя Франції останніх років Реставрації.
Вища аристократія Парижа
Духівництво Безансона
Мешканці провінції (містечко Вер’єр)
Маркіз де Ла-Моль, його син Норбер, донька Матильда, відвідувачі їхнього салону; маркіз де Круазнуа, граф де Фервак, граф Альтаміра тощо
Абат Пірар, єпископ, семінаристи тощо
Дворянство — де Реналі; буржуазія — Вально, Фуке; духівництво — абат Шелан; міщанство — Сорелі, полковий лікар, полковий мировий суддя тощо
У романі представлені нова буржуазія (Вально), стара аристократія (де Реналь), великий світ політики (де Ла-Моль), а також боротьба між єзуїтами та янсеністами.
Объяснение:
«Песня о себе» не имеет сюжета в общепринятом значении. Но она, как и сборник в целом, содержит лирический центр: движение мыслей и чувств объединяет в себе образ лирического героя. Субъект рассказа - «Я» - близкий личности самого автора книги, но не тождественный ей. «У меня есть один центральный образ — обобщенная человеческая личность, типизированная через самого себя, - писал поэт. - Но моя книга заставляет меня, даже делает абсолютно необходимым для каждого читателя поставить себя на главное место, стать живым источником, главным действующим лицом, которое переживает каждую страницу, каждое чувство, каждую строчку».
