- Какие события многое предопределили в характере литературного процесса II половины XX в., нашли отражение в произведениях художественной ли¬тературы, повлияли на судьбы многих писателей?
- Какие темы становятся ведущими в русской прозе послевоенного времени?
- В чём своеобразие психологизма военной прозы?
- Как решается в современной военной прозе тема преемственности поколений?
- Назовите произведения 60-80-х гг. XX в, которые связаны с понятием «деревенская проза». Какие из них были прочитаны вами?
- Как соотносятся нравственные и эстетические искания «деревенской прозы» и «городской прозы» 1960—1980-х гг.?
- Расскажите, как в прозе 1970—1980-х гг. отражалось нравственное неблагополучие общества. Осуждаете вы или оправдываете литературных героев, которые стремятся при к жизни и идут на компромисс во имя личного благополучия?

В детстве Николенька особенно стремился к добру, истине, любви и красоте. И источником всего самого прекрасного в эти годы для него была мать. С какой любовью он вспоминает звуки ее голоса, которые были "так сладки и приветливы", нежные прикосновения ее рук, "грустную, очаровательную улыбку".
Любовь Николеньки к матери и любовь к Богу "как-то странно сливались в одно чувство", и от этого на душе у него становилось "легко, светло и отрадно", и он начинал мечтать о том, "чтобы дал Бог счастья всем, чтобы все были довольны... ".

Маменьке героя посвящена отдельная глава повести, которая называется "Детство". Именно с матерью рассказчик связывает эту пору своей жизни. Он говорит о том, что мать-самый важный человек в жизни маленького ребенка: "Ах, милая, милая мамаша, как я тебя люблю! "
Детство Николеньки было наполнено любовью, лаской, теплом матери: "…это она присела на кресло, на котором я сплю, своей чудесной нежной ручкой провела по моим волосам, и над ухом моим звучит милый знакомый голос! ".

Головним персонажам повісті «Дорогою ціною» притаманне прагнення свободи, причому свобода має для них настільки важливе значення, що вони ладні віддати за неї будь-що. Бажання не тільки формальної свободи дій, а й бажання мати свободу вибору, духовну свободу властиве Остапові та Соломії.

Остап та Соломія люблять землю та працю на землі, проте вони хочуть працювати на себе, на своє майбутнє, нехай і тяжко працювати. Кріпаччина унеможливлює щасливе існування людини, адже вона с антигуманною за своєю суттю. Обидва герої ненавидять кріпосний лад, він неприйнятний для них своєю принизливістю.)

Героям властива неабияка порядність, взаємодо вони надають одне одному підтримку, ладні життя віддати одне за одного. Соломія не пересічна жінка. Вона активна, дієва, не здатна примиритися з несправедливістю, готова діяти, боротися за своє щастя та за свою долю. Соломію можна вважати надзвичайно сильною особистістю, хоча вона й не втрачає жіночності у будь-яких своїх діях. Вона мужня та рішуча, в її мужності є також своєрідна краса.

Остап надзвичайно сильна людина, він справжній чоловік, який

відчуває відповідальність за себе, за свій б життя та за тих, хто близький йому. Він здатний піти на ризик, аби тільки здобути жадану свободу для себе та Соломії. Його не можна зламати, скорити, він прагне здобути свободу будь-якою ціною.