Пятилетний Никита — хозяин в доме. Он живёт с мамой, а отца даже не помнит, тот воюет на фронте. Оставшись один дома, мальчик фантазирует, наделяя всё вокруг человеческими чертами: в бане он видит образ бабушки, солнце ему кажется дедом, а в бочке, что стоит в сарае, по представлениям Никиты, живёт маленький бородатый человечек. Испугавшись своих собственных фантазий, Никита бежит на работу к матери, но засыпает по дороге.
Вернувшись вечером, мальчик видит у себя дома неизвестного мужчину — это его отец вернулся с войны. Утром отец начинает заниматься хозяйственными делами. Никите он даёт выпрямлять гвозди. В первом же гвозде мальчик видит образ человечка, но, в отличии от вчерашних страхов, этот человечек добрый. На вопрос сына отец отвечает так:
— Тех ты выдумал, Никита, их нету, они непрочные, оттого они и злые. А этого гвоздя-человечка ты сам трудом сработал, он и добрый.Пересказал Сергей Симиненко. Источник: Народный Брифли.в невеличкому районі на захід від площі вашінгтона вулиці показилися й розбились на вузькі смужки, що називаються прої. ці проїзди утворюють химерні кути й повороти. там одна вулиця перетинає навіть сама себе разів зо два. якомусь художникові пощастило відкрити надзвичайно цінні властивості цієї вулиці. уявімо собі, що збирач боргів з рахунком за фарби, папір та полотно, йдучи цим маршрутом, раптом стрічає самого себе, коли він уже повертається назад, не діставши в оплату жодного цента! отож люди мистецтва незабаром налетіли в старий чудернацький грініч-вілідж упошуках вікон, що виходять на північ, гостроверхих дахів xviii століття, голландських мансард і низької квартирної платні. потім вони притягли туди з шостої авеню кілька олов'яних кухлів та одну-дві жаровні й утворили «колонію».
