Защита состоится на заседании диссертационного совета по присуждению ученой степени кандидата искусствоведения при Институте литературы и искусства им. М. О. Ауэзова Комитета науки Министерства образования и науки Республики Казахстан по адресу: 050010, г. Алматы, ул. Курмангазы, 29.
С диссертацией можно ознакомиться в Центральной научной библиотеке Министерства образования и науки Республики Казахстан по адресу: 050010, г. Алматы, ул. Шевченко, 28.
Автореферат разослан «__» 2008 года
Ученый секретарь диссертационного совета
ОБЩАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА РАБОТЫ
Диссертационная работа посвящена научному исследованию казахской портретной живописи периода 1970-80-х годов. Актуализация проблемы личности и ее отражение в изобразительном искусстве Казахстана в последней четверти ХХ века обозначилась в процессе осознания и утверждения духовной и культурной идентичности нации. Именно в этот исторический отрезок времени в изобразительном искусстве республики выдвинулась целая плеяда художников, в творчестве которых портретный жанр занимал особое место. Процесс развития портретной школы 1970-80-х годов складывался из взаимодействия широкого спектра объективных и субъективных факторов взаимодействия традиций и новаторства, обусловленных общей ситуацией в советском изобразительном искусстве этого периода. Являясь первым опытом системного изучения особенностей эволюции казахской портретной живописи 1970-80-х годов, данная диссертационная работа включает два раздела, в которых рассматривается отдельно каждое десятилетие на примере анализа наиболее значительных и характерных портретных произведений. При этом типологические и образные характеристики портретов даются в отношении к процессу формирования уникального концептуально-пластического языка подлинно национального искусства портретной живописи. В работе выявляются прямые и опосредованные воздействия восточной и европейской портретной традиции на развитие портретной живописи 1970-80-х годов.
Актуальность исследования. Современный этап в истории независимого Казахстана, вступившего в ХХI век характеризуется целым комплексом инновационных подходов и стратегий, нацеленных на создание высокоразвитого демократического государства. Формирование общественного сознания, соответствующего высоким задачам повышения экономического и социального уровня жизни народа невозможно представить без опоры на духовное наследие в котором расширение и углубление научных знаний в области культурологических исследований имеет особое значение. В связи с этим можно отметить ряд положений, заключающих в себе актуальность данного исследования.
Изучение портретного искусства Казахстана 1970-80-х годов позволяет обнаружить новые аспекты в исследовании национального культурного наследия второй половины ХХ века. Актуальность исследования обусловлена необходимостью обратить внимание на этот, относительно недавний исторический отрезок времени, в котором был заложен значительный художественный потенциал в плане утверждения национальной концепции творческого выражения, формирования нового цвето-пластического и стилевого языка, что во многом предвосхитило и предопределило инновационные открытия казахского изобразительного искусства 1990-х гг.
Данное исследование актуализировать проблемы развития национального изобразительного искусства последней четверти ХХ века в новом ракурсе комплексного подхода к анализу всей системы концептуальных взаимосвязей, характерных для этого периода на примере портретного жанра.
У восьмому класі ми вивчили багато творів, які заставили кожного з нас задуматися над певними моральними аспектами. Деякі з них актуальні й сьогодні.
Священні книги людства – Біблія, індійські Веди, Коран – у пошані людей певних віросповідань, їхні життєві дороговкази.
Християнські притчі про «», «» та інші піднімають різні морально-духовні питання, вчать жити за Божими заповідями.
Трагедія Евкліда «Прометей закутий» розповідає про титана, котрий за свою віддану до та служіння людям був жорстоко приречений на муки. Проблематика твору актуальна сьогодні, адже в наш нелегкий час українські воїни служать своєму народові, теж готові до самопожертви, багато з них повертаються каліками. Волонтери самовіддано допомагають захисникам, слабим та немічним.
Троянський кінь поем «Ілліада» та «Одісей» Гомера назавжди залишився знаком підступності та хитрості.
У творах давньогрецького елегійного поета Тіртея звучить тема захисту батьківщини. Вона завжди актуальна в сумний час, коли насувається загроза небезпеки.
Тепер мені стала відома палка лірика давньогрецької поетеси Сапфо про кохання та давнє сприйняття ідеалу жіночої краси. Її гімни, оди та святкові пісні, напевно, надихнули не одного майстра поетичного слова.
Персько-таджицький поет, мислитель, учений Омар Хайяма своїми філософськими чотиривіршами заставляє замислюватися, розмірковувати ігати, дискутувати про людину – найдосконалішу істоту на Землі. Його творчість спонукає подумати про швидкоплинність часу та життя, місце та слід людини у ньому.
Французи вважають національним героєм Роланда. Героїчний епос «Пісня про Роланда» перекладена на багато мов, мелодійно звучить у опері «Роланд з Ронсево». Для них він назавжди залишиться правдолюбцем, патріотом, ідеальним воїном.
Епоха Відродження багата творчістю Шекспіра. Його сонети про величне й вічне почуття та щастя чи страждання, яке воно приносить. Ромео і Джульєтта з однойменної трагедії стали вічним образом палкого й чистого кохання, що перемагає ворожнечу та ненависть.
Ще один вічний образ Дон Кіхота – символ відірваності від реального світу. Безкорисливий мрійник слідує за мрією, здійснює небачені подвиги, які є примарними, бо вони не приносять користі іншим. Сучасними дон кіотами сьогодні можна назвати людей, що занадто захоплюються комп'ютерними іграми, уникають живого спілкування.
Вірш «Галерник» Луїса де Гонгора-і-Арагонте побудований, як і вся його творчість, на разючих контрастах. На мій погляд, цей невеликий вірш закликає не падати духом, зберігати надію на краще. Як і море, що омиває береги рідної батьківщини, тепер несе страждання галернику, хоч колись було втіхою гарного щасливого життя. І в думках єдине побажання невільникові – не зневіритись, щоб знову стати вільним.
Окремі твори Джона Донна перекладені відомими поетами на мою рідну мову. Сонет «Щоб мучить мене…» закликає людину не пристосовуватися до обставин, а завжди залишатися самою собою з високими моральними якостями.
Цікавою та повчальною є комедія Мольєра «Міщанин-шляхтич». Бо і сьогодні можна зустріти журденів, котрі за гроші прагнуть здобути владу. Люб'язні та доброзичливі на перший погляд доранти насправді виявляються авантюристами і шахраями. Тільки клеонти, котрі наділені моральними чеснотами, є по-справжньому шляхетними людьми.
Повість-притча «Чайка Джонатан Лівінгстон» Баха протиставляє одвічні категорії: батьки та діти, невігластво й жага до знань, злість та любов, зграя та індивідуальність, вигнання й обрання, смерть та воскресіння. Перемога духовних цінностей серед матеріального буття – це те, що робить людину особистістю, стає стимулом до творчості.
Про навчання в сучасній початковій школі, непрості стосунки дітей та батьків, учителя й учня, однокласників йдеться в романі Марини Аромштам «Коли відпочивають янголи». Бути добрим, розуміти іншого, співпереживати, бути доброзичливим закликає читача авторка, щоб мав вільними крила ангел-охоронець кожного з нас.
Твори, які ми вивчили під час навчального року, дуже різні. Вони допомагають пізнавати літературне мистецтво різних епох, вчать слідувати моральним цінностям, спонукають до глибоких роздумів.
