Галерник є символом людини взагалі, яка не спроможна обирати власну долю. Кожна людина «прикута», приречена до того, що обрали для неї небеса. Човен несе її бурхливим морем життя проти її волі. Її життя — це «вічна каторга при веслах». Вірш проникнутий жалем за життям на свободі. Читаючи поезію ми гаємо, що для героя ніби зупиняється час, залишаючи в серці героя спогад про відбиток того, як він жив до того як потрапив у полон, батьківський край, який не стирається з пам’яті, і філософські роздуми про сенс життя, про велике мале в ньому. Надія -це те велике, чим варто дорожити, що треба берегти, і вірити, що тебе чекають вдома. Досить похмурий пейзаж натякає на складні життєві обставини ліричного героя, на те, що він у розлуці з близькими людьми. І це додає його спогадам нотку трагічності, болючого щему, жалкування за тим, що можливо, він так і не побачить рідних.
А) В основе рассказа-мораль. Притчевое построение нужно для того, чтобы читатель пришёл к этой мысли. Задача произведения-объяснить особенности русского ментолитета, русского понимания категории праведничества, а не просто рассказать о судьбе конкретного человека - Матрёны.
В) Жизнь Матрёны трагична, она теряет жениха, затем пропадает муж без вести. Дети умирают, Матрёна всю жизнь одна, наедине со своими бедами и горестями. Ей не от кого ждать зато она сама всем и всегда
Г) Мне понравился рассказ "Матренин двор". Здесь рассказывается о сильной женщине, которая была сильна не только физически, но и душевно. Автор смог предать всю суть её характера, жизни, эмоций и её души.
На Б ответ не знаю.
