Прочитайте фрагмент литературоведческой статьи, посвящённой поэме А. Т. Твардовского «Василий Тёркин». Кратко сформулируйте особенности композиции поэмы. Запишите свой ответ.
У поэмы А. Т. Твардовского необычная структура. Она состоит из 30 глав, 25 из которых посвящены событиям «жизни на войне» солдата Василия Ивановича Тёркина; четыре, с одинаковым названием «от автора», являются лирическими отступлениями на различные темы, связанные с войной; и одна глава, «о себе», содержит сведения о создателе Тёркина.
Таким образом, ткань повествования представлена разрозненными стихотворными рассказами о событиях, на первый взгляд не связанных между собой, так как нет плавных переходов от одного эпизода к другому. Автор высвечивает героя в какой-то определённый момент, будь то переправа или бой с немцем, или задушевная беседа с товарищами во время долгожданного отдыха, а затем «гасит прожектор» до следующего яркого события в «биографии» героя.
Такое построение художественного текста называют фрагментарной композицией. Не связаны эпизоды между собой, конечно, только на первый взгляд: все они объединены фигурой главного героя «Книги про бойца» — Василия Тёркина.

Ознаками фольклору є: усність, традиційність, варіантність, колективність, анонімність, імпровізаційність, • відображення життя, праці, боротьби трудового народу в різні історичні епохи; • вираження його світогляду, моралі, інтересів, мрій, оцінки різних суспільних і побутових подій та явищ, вчинків людей; • соціальна значимість творів; • колективний характер творення; • усне зберігання й поширення; • варіантність текстів; • анонімність; • порівняно невеликий обсяг; • ідейно-тематична єдність усіх фольклорних творів; • простота і ясність стилістики; • строга послідовність композиції; • повторюваність; • переважання дієслівних рим

Ознаками фольклору є: усність, традиційність, варіантність, колективність, анонімність, імпровізаційність, • відображення життя, праці, боротьби трудового народу в різні історичні епохи; • вираження його світогляду, моралі, інтересів, мрій, оцінки різних суспільних і побутових подій та явищ, вчинків людей; • соціальна значимість творів; • колективний характер творення; • усне зберігання й поширення; • варіантність текстів; • анонімність; • порівняно невеликий обсяг; • ідейно-тематична єдність усіх фольклорних творів; • простота і ясність стилістики; • строга послідовність композиції; • повторюваність; • переважання дієслівних рим