Объяснение:
1. Слепцов открывает дверь на веранду.
а) он слышит скрип половицы, звук открывшейся двери;
б) он видит блеск цветных стекло, песок на льду, ледяные сосульки, снежные сугробы; парк вдали
в) он чувствует холод от сильного мороза.
2. Слепцов шагает по тропинке.
а) он видит, как блестит снег, собачьи следы, столбы мостика
б) он вспоминает своего сына
в) он удивляется тому, что он жив.
3. Горе Слепцова: он только что похоронил своего сына.
4. Слепцов сворачивает с тропы
а) он видит замерзшую реку, столбы дыма из труб, церковный крест
б) он слышит, как колют дрова
в) он снимает головной убор и прислоняется к дереву.
Герой пребывает в печали и тоске по умершему сыну. Его душевное состояние тяжелое, его обуревают горе и страдания, тягостные мысли и воспоминания. Поэтому он удивляется, что сам до сих пор жив, что не умер вместо своего маленького сына. Поэтому он и идет по снегу, чтобы увидеть церковный крест.
літературний рід: лірика.
жанр: ліричний вірш.
вид лірики: філософська.
провідний мотив: таїнство різдвяного вечора (переплетення християнських і язичницьких мотивів).
віршовий розмір: хорей.
біблійну легенду про народження христа б.-і. антонич розкрив по-своєму. син божий має людську подобу, то чому б йому не народитися «в лемківськім містечку дуклі»? а замість пастухів прийдуть лемки й принесуть у дарунок «місяць круглий», котрий буде у матері марії, як золотий горіх. і це не треба розуміти, як святотатство, це відчуття близькості своєї до сина божого, єдності з тим, хто взяв на себе гріхи людства й постраждав за нього.
літературознавці про твір. б.-і. антонич не вдавався до «оязичнення християнства» чи — навпаки. він уміло взаємодоповнював дві однаково рідні українцям релігійні системи. як-от у вірші «різдво», де християнське таїнство народження спасителя тонко помережане язичницькими мотивами. саме воно відбувається в українському, лемківському середовищі. і навіть волфи уподібнюються до лемків: «прийшли лемки у крисанях і принесли місяць круглий». образ місяця, що проймає увесь твір, — теж праукраїнський, язичницький символ різдва, народження нового світу. отже, залучаючи творчу фантазію, уяву, автор щільно переплітає християнську й українську традиції, робить інтимним переживання віри.
