Риси характеру Кліві – Відважний, відданий своїй справі (зберіг пошту), сильний духом, розумний, розвинена уява винахідливий, кмітливий, цілеспрямований, оптиміст, телепат, любить життя, почуття гумору, уміє орієнтуватися в ситуації Лерой Кліві через космічну аварію опинився на незнайомій планеті без засобів до порятунку. Герой розуміє, що вижити в умовах, коли хижаки відчувають запах твоїх думок, дуже важко, проте герой не збирається падати духом: він знаходить їжу, знаходить металевий спрут для захисту. Герой вбирає в собі найкращі риси Людини: віра в перемогу, надія на завтрашній день, рішучість боротися до останнього за власне життя: «Вранці він здивувався, що все ще живий. Поки що усе гаразд. Можливо, й цей день скінчиться благополучно. У бадьорому настрої Кліві попрямував до свого корабля … Кліві знайшов металевий прут, зважив його у руці і заткнув за пояс, трохи нижче поштової сумки. Не надто надійна зброя, але додає впевненості». Автор підкреслює, що врятувати героя може не сильне спритне тіло, не наявність палиці, а саме сила розуму. Сила людського розуму залежить багато в чому від того, що людина робить у цьому житті, від її життєвого досвіду, від професійних навичок, від вміння правильно їх застосувати. Риси характеру Лероя Кліві Сильний: «Клів відчайдушно намагався не втратити залишки свідомості. Він перебував в непередаваному стані шоку. Йому здавалося, що розум його відокремився від тіла і, звільнений, витає в повітрі. Усі турботи, почуття, страхи залишилися з тілом; розум був вільний мислячий: «Ось воно що! Тварина, позбавлене очей і вух, може виявити присутність Клів тільки одним телепатичним! Щоб перевірити свою теорію, Клів подумки вимовив слово «пантера», ототожнюючи його з наближенням звіром. Пантера люто заревіла й помітно скоротила відстань, що їх розділяла…» Цінує життя. «Він із зусиллям взяв себе в руки. Пора серйозно поміркувати…» Почуття відповідальності, дисциплінованість. Покидаючи зорельот, не забуває про сумку з поштою, яку не кидає навіть тоді, коли знаходиться в небезпечних ситуаціях.
В повести Александра Сергеевича Пушкина «Барышня-крестьянка», главным героем повести является Берестов Алексей Иванович. Его отцом был знатный дворянин древнего рода Берестов Иван Петрович. По совместительству, он являлся знакомым Акулины.
Главный герой получил высшее образование в университете. После окончания Вуза он решает вернуться в родную усадьбу в деревне Тугилово. Главный герой хотел стать военным. Его отец, категорически, этого не признавал и был против этого. Он хотел, чтоб его сын оставался барином в деревне, и не связывал свою жизнь с армией. Эта новость дошла до местных барышень. Они, всеми пытались уделять ему знаки внимания и привлечь к себе его взгляд. Но, Алексей никому не отвечал взаимностью. Был холоден и неприступен. Начали появляться слухи, что у него появилась тайная любовница.
Берестов младший увлекался охотой. Один раз, в очередной раз, преследуя добычу в имении, его взгляд привлекла девушка, похожая на крестьянку. Ее преследовали стая гончих собак. Ему удалось ее. Но все это, было хитроумным планом девушки. Она выдала за себя за дочь местного кузнеца и назвалась Акулиной. В действительности, ее звали Лиза, дочь помещика. Ею давно завладело желание познакомиться с Алексеем, но она не могла найти в себе смелости. Между ними вспыхнули чувства. Они начали поддерживать связь благодаря переписке. Старались каждый день видеться. Взамен, девушка потребовала от Берестова, что он не будет заниматься поисками ее места жительства, интересоваться у местных кто она и что она.
Родители Алексея и Лизы были недругами с давних времен. Но оба любили охоту. В одно из таких мероприятий, они стали ближе, у них появились дружеские отношения. Начали ходить друг к другу в усадьбы. У них возникла идея, устроить брак между своими детьми. Алексей доказывал отцу, что любит Акулину и не будет жениться на какой-то Лизе. Отца это раздражало. Алексей принял решение пообщаться с отцом будущей невесты. Его не было дома, а была его дочь. Он очень обрадовался, его удивлению не было предела. Перед ним стояла, его любимая Лиза, которая оказалась, по совместительству Акулиной.
Источник: Образ и характеристика Алексея Берестова в Барышне-крестьянке Пушкина сочинение
