Хіггінс з часом почав проявляти увагу в сторону Елізи,Еліза довго цього добивалася,і прагнула набагато більше чим дружбу.Хіггінс не забаром одружився на Елізі,ця майбутня квіткарка з кожним шагом ставала ще ближче і ближче до своє мрії.Пройшло майже 10 років,Еліза кохає Хіггінса так як і спочатку,вони були гарним подружжям,так як і у всих казках,у них були діти,хоть і не спокійні але дуже добрі,талановиті,і щирі,це мальчик і дівчинка,звичайно Еліза відкрила магазин квітів,вона так любила цю роботу,що моментами забувала про все й говорила з квітами,вона поклониця роз, білих.Еліза після купівлі магазина рішила не останавлюваться на своїх мріях,вона одним вечером поговорила з чоловіком.Разом як щастлива сім'я рішили зробити сад у себе на подвір'ї,там були дуже багато квітів,але не тільки квітів,ця молода пані почала цікавитися і захоплюватися всими рослинами, експериментувала,дітям мабуть від мати передалась цікавість.Хах пан Хіггінс теж не стояв на місці,він рішив спробувати себе з сторони психолога,і не напрасно,він був відомим психологом у всьому містечку,до нього ходили і діти і дорослі.Я вважаю що ця чудова сім'я житеме щасливо,будуть покоряти всих своїми талантами,і діти підуть по стопам батьків.
