В отличие от народной сказки или фольклорного произведения литературная сказка имеет конкретного автора, неизменный текст, зафиксированный в письменной форме, чаще всего она больше по объему. Но самое главное заключается в своеобразии содержания и формы литературной сказки, которая отличается от народной следующими особенностями:
1) В литературной сказке сильнее выражена изобразительность, т. е. более подробно, детально и красочно описаны место действия, события, внешний облик персонажей.
2) Для литературной сказки характерен не свойственный фольклору психологизм, т. е. углубленное исследование внутреннего мира, переживаний персонажей.
3) В связи с этим образы-персонажи литературной сказки – это не обобщенные маски-типажи народной сказки, а неповторимые индивидуальные характеры.
4) Для литературной сказки, как и для любого литературного творения, свойственна ярко выраженная авторская позиция: читатель понимает, кого из персонажей автор любит, что он ценит, что ненавидит. Литературная сказка выражает авторское понимание жизни, которое может в чем-то и совпадать с фольклорными ценностями. Однако чаще всего автор стремится выразить собственные идеи и представления о жизни.
Сергій Стеценко - головний герой та оповідач у повісті «Митькозавр з Юрківки або химера лісового озера» Я. Стельмаха. Це темноволосий та «опецькуватий» хлопчик. Сергій закінчив п’ятий клас, дружить з однокласником Митьком. Він добрий та веселий хлопець, любить пригоди та таємниці.
Потрапивши до села Сергій розділяє захоплення свого друга свіжим повітрям, дивовижними краєвидами та майже повною відсутністю контролю зі сторони батьків. «Кликало нас до себе привільне і незалежне життя». Сергій розсудливий та трохи іронічний. Він часто жартує над вигадками свого друга. «Несерйозна ти людина,» - каже про нього Митько. Хлопець розділяє мрії друга про надзвичайне наукове відкриття та світову славу. «Ото переполох зчиниться! Всі повмирають од заздрощів. Це не якісь там метелики…»
Саме Сергійко запропонував назвати невідому тварину Митькозавром на честь друга. Він - допитливий і може перебороти свій страх задля розгадки таємниці. Під час нічної варти Сергій випадково заснув, а потім карав себе через слабкість :«Мене пік сором: ну як, як я, нещасний, міг заснути! Підвів товариша, втратив його довір’я. Горе мені!»
Объяснение:
