Состав семейства Курагиных — отец, мать и трое детей. Каждый герой заслуживает отдельного рассмотрения, так как сочетает в себе различные негативные качества. Поступки родителей закладывают основы судьбы детей, а их описание дает читателю понять, почему представители этой четы так низкие и безнравственные.
Василий Сергеевич — глава семьи. В начале повествования ему более 50 лет, он занимает хороший пост на службе. Это важный чиновник, лично знакомый с императрицей. Все полезные связи он поддерживает исключительно из своих корыстных интересов и возможности с высокопоставленных знакомств решать любые вопросы.
У князя есть талант убеждения, он умеет расположить к себе людей, добиться их доверительного отношения. Но это касается лишь чужих людей, в семье у него совсем иные связи, и дети часто выходят из-под его контроля.
Княгиня Алина, жена Василия, не удостоена подробным описанием автора. Она имеет лишний вес и не очень привлекательная женщина. По отношению к собственной дочери она испытывает зависть из-за ее красоты и успехов. Мать не может полноценно жить, пока видит, как Елена привлекает общество и затмевает ее.
Розуміння щастя для кожної людини індивідуальне. Воно залежить і від віку, і навіть від статі. Психологи вважають, що найщасливішими почуваються діти та люди старшого віку. У дитинстві ми пізнаємо світ та радіємо кожному відкриттю. А у старшому віці відчуваємо щастя від того, що найскладніші етапи життя: самореалізація, народження дітей - уже позаду, і ми можемо присвятити час собі. Щодо мене, то у дитинстві я почувався щасливим, коли навчився кататися на велосипеді. А у свідомому віці - коли зустрів дівчину, з якою почувався самим собою та міг поговорити про будь-що. Для щастя нам дуже важливо відчувати, що нас люблять і підтримують, та любити у відповідь. Також необхідно знати, що наша діяльність корисна для інших.
Щастя - це більше духовне поняття, ніж матеріальне. Людина може мати великі статки, при цьому не мати чого прагнути і від цього бути нещасливою. Щастя - це ризикувати, виходити із зони комфорту, і коли цей ризик виявляється виправданим. Я почувався дуже щасливим, коли переборов себе і отримав водійські права. Щасливими люди бувають, маючи мету і йдучи до неї. Причому щастя - це не стільки кінцевий пункт, як сам шлях. А найбільше щастя - у простих речах: жити, мати змогу ходити, бачити, чути. Просто іноді ми про це забуваємо.
