У статті досліджується мовна художня палітра Українського хронографа ХVІ ст. З цією метою в роботі аналізуються епітети (логічні, художні, метафоричні, іронічні), метафори (прості, розгорнуті), порівняння, аналогії, антитези, оксюморони тощо. Розкриттю авторського задуму в хронографі сприяють стилістичні фігури, зокрема зіткнення, інвективи, ретардації, паралелізм, інверсії, риторичні запитання. У розвідці стверджується, що розташування мовних засобів у нашій літературній пам’ятці не хаотичне, а несе смислове наповнення, підкреслює художні деталі, допомагає глибшому розкриттю образів. хватит
Объяснение:
