ОТВЕТИТЬ НА ВО Как повстречались Стильтон и Джон Ив?
2) Когда и где происходит действие рассказа?
3) Какую шутку решил проделать Стильтон с бродягой? Почему он решил это сделать?
4) Какую жизнь вел Джон Ив до встречи со Стильтоном?
5) Что так резко изменило образ жизни Ива?
6) Что Иву стать врачом?
7) Как изменился со временем образ жизни Стильтона?
8) Почему Стильтон стал бедным?
9) Какие проблемы затрагивает в своем рассказе «Зеленая лампа» Александр Грин?
10) Почему писатель назвал свой рассказ «Зеленая лампа»?
11) Какую роль сыграла «зеленая лампа» в жизни героев рассказа?
12) Объясните смысл финала произведения: «…спускаясь по темной лестнице, зажигайте… хотя бы спичку».
13) Определите роль света в рассказе.

Алегорія б інакомовлення, двоплановість художнього зображення, приховування реальних осіб, предметів і явищ під конкретними художніми образами на основі асоціацій. Езопова мова - алегоричне висловлювання думок з іронічними натяками й недомовками.

Объяснение:

Ліліпутія - Англія.

Імператор Ліліпутії - англійський король Георг. Мілдендо - Лондон. Імператорський палац - Вестмінстерський королівський палац у Лондоні.

Синя, червона й зелена шовкові нитки як вищі державні відзнаки Ліліпутії - ордени Підв’‎язки, Бані, Святого Андрія в Англії.

Блефуску - Франція (та деякі інші країни Західної Європи).

Тремексени і слемексени - політичні партії Англії «торі» й «вігі». Гостроконечники й тупоконечники - представники різних релігійних конфесій, що були наявні на той час в Англії: протестанти, католики, пуритани, англіканці. Танці придворних на канаті - алегорія отримання високих посад у Британській імперії. Війна між Ліліпутією та Блефуску - алегорія війни між Англією та Францією за розширення територій в Європі (за «іспанську спадщину»)

Несмотря на преследования, Пушкин сочувственно относился к ссыльным декабристам, участвовал в проводах жен декабристов в Сибирь и передал с ними свои стихи, среди них задушевное послание Пущину и стихи “В Сибирь”. Поэт призывает декабристов быть стойкими, гордыми своим делом, не показывать уныния и слабости перед врагом. “Дум высокое стремленье” — по мнению Пушкина, это благородные думы о свободе, о счастье народа. Поэт выражает утешение, сочувствие к ссыльным, но Пушкин верит, что “не пропадет ваш скорбный труд”, за который эти мужественные люди отдали свои жизни, дело их продолжают другие борцы за свободу.