Б. В хронологическом порядке расположи слова Леля. 3. 4. a) Летят и льнут к соте медовой мухи, К воде листок, к цветочку пчелка льнет - К Купаве Лель. б) Скоро Румяная забрезжится заря, Народ с царем пойдет на встречу Солнца. А мне вперед идти и запевать С подружкою. Кого бы взять? Не знаю. в) Снегурочка, одна, в слезах. О чем Тоскуешь ты? Девицы веселятся, Во всем лесу веселый гул идет: То песенки, то звонкий смех, то шепот Воркующий, то робости и счастья​

На острове стояли 2 скалы. одна из этих скал была вулканом, а со второй скалы стекал ручей. Однажды, когда лава начала медленно вытекать на поверхность скалы через образовавшуюся трещину поток воды, стекавший с соседней скалы, превратил лаву в камень не дав ей вырваться на свободу. Тогда вулкан разозлился и вспыхнул от ярости. началось извержение. Людям пришлось бежать с острова а ручей некогда стекавший со скалы был затоплен лавой и превращен в камень. И только тогда, в полном одиночестве вулкан понял что ручей миллионы жизней заделав трещину, а вулкан эти погубил и навсегда остался одиноким и нелюбимым.

Захар Беркут — тухольський старійшина, знахар. Все життя віддав служінню громаді. Замолоду три роки вчився лікарської справи у монаха Акинтія та подорожував по Русі.
Максим Беркут — наймолодший син Захара, перейняв ідеали батька, хоробро б’ється у першій сутичці з монголами. Закоханий у боярську дочку — Мирославу.
 Тугар Вовк — боярин, якому князь землі Тухольчини. Вважає себе вищим за громаду і хоче насаджувати нові порядки. Відмовляється віддавати Мирославу за Максима бо вважає простого смерда недостойним боярської дочки. Видав монголам плани руської дружини напередодні битви на Калці, та знову стає зрадником, приводячи монголів до Тухлі.
 Мирослава — дочка Тугара Вовка. Не поділяє батькових упереджень і відповідає Максиму взаємністю. Невдало відмовляє батька від зради, і сама переходить на бік тухольців.
Бурунда — монгольський командир, що вирізняється силою та жорстокістю, а не воєнною мудрістю. Веде десятитисячне військо на тухольський перевал!