Напішыце сачыненне, якое будзе складаццаз біяграфій герой (або аднаго з іх) аповесці "Непаўторная вясна"​

Объяснение:

ответ:Объяснение:ответ:Изобразительные средства понять идею произведения, т.к. они усиливают образность языка, обогащают его содержание, усиливают наглядность изображаемого, вызывают эмоциональное восприятие у читателя увидеть авторское отношение к описываемым событиям. Эпитеты: угрюмая страна, живых веселых красок, плодотворящей силы, поля остылые, стеклянного журчанья, нрав изменчивый и прихотливый, проказником седым. Метафоры: В оковах  \ Игривые ручьиЗемля,  \ Покрытая пуховою порошеймогучую природу \ Будить от сна и звать из недр земных  \ Родящую, таинственную силу,  \ Несущую беспечным берендеям  \ Обилье жит неприхотливых. Олицетворения: Нерадостно и холодно встречает  Весну свою угрюмая страна. Леса стоят безмолвны; густые лапы елей; природу  будить от сна; В оковах  игривые ручьи, Солнце   ревнивое на нас сердито смотрит  и хмурится на всех. Инверсия: В урочный час обычной чередою  \ Являюсь я на землю берендеев.  \ Нерадостно и холодно встречает  \ Весну свою угрюмая страна.Сравнение: А в ясном небе  \ Как жар горит луна, и звезды блещут  \ Усиленным сиянием. Многосоюзие: Угрюмые грачи, и жаворонки,  \ Певцы полей, глашатаи весны,И ты, журавль, с своей подругой цаплей,  Красавицы-лебедушки, и гуси  \ Крикливые, и утки-хлопотуньи,И мелкие пичужки, — вы озябли?Риторический во Дрожите вы, бедняжки?

Міф або міт[1] (від грец. μύθος, буквально «оповідь», «розповідь», «сказання») — оповідь, що пояснює походження певних елементів світобудови чи світу загалом через емоційно-чуттєві о́брази. Міф є основою різних релігійних систем, фольклорних традицій, художньої творчості. Окремі міфи, які складають певну систему, утворюють міфологію того чи іншого народу, культури, соціальної групи, яка лежить в основі характерного їм світогляду.
Міфологі́чний світо́гляд (грец. Μῦθος — сказання, переказ) засновано на емоційно-образному і фантастичному ставленні до світу. У міфі емоційний компонент світогляду переважає над розумними поясненнями. Міфологія виростає насамперед зі страху людини перед невідомим і незрозумілим — явищами природи, хворобою, смертю. Оскільки у людства ще не було достатньо досвіду для розуміння справжніх причин багатьох явищ, вони пояснювалися за до фантастичних припущень, без урахування причинно-наслідкових зв'язків.