Разделите текст песни на куплета Объясните своё решение рыба-кит на далеком
севере бродит рыба-кит а за ним на севере ходит рыба кит

Йоанна Ягелло. Кава з кардамоном. – Л.: Урбіно, 2013. – 240 с.

Почавши читати нову книгу сучасної польської письменниці Йоанни Ягелло в чудовому українському перекладі фахівців львівського видавництва «Урбіно», я відчув дивний мікс цікавості та остраху, адже ніколи раніше не стикався із рецензуванням підліткової літератури.

Першою особливістю, що привернула мою увагу, стала своєрідна композиція роману, адже назвами розділів книги є місяці року, коли відбувалися певні події в житті 15-річної учениці гімназії Ліни. Дівчинка ніколи не відчувала підтримки та взаєморозуміння в сім’ї, оскільки мама завжди була зайнята важливою роботою, щоб забезпечити добробут Ліни та її молодшого брата Кая. Тепер мама мусить поїхати з Польщі надовго, і всі хатні турботи та догляд маленького брата важким тягарем лягають на тендітні плечі дівчинки. І хоч вітчим та бабусі доволі прихильно ставляться до Халіни, їй бракує уваги та тепла. Крім того, в Халіни постійно виникає відчуття, що дорослі мають певну родинну таємницю, яку прагнуть ретельно приховати і бояться її викриття.

У школі – суцільні контрольні і проблеми перед випускними іспитами, стосунки із найкращою подругою Наталею – безнадійно зіпсовано, а хлопець Андріан, якого Лінка досі вважала лише своїм другом, ставиться до неї якось інакше… Можливо це і є кохання, чи лише гра її бурхливої уяви?

Ліна у всьому почувається винною і, щоб відволіктися від суперечливих думок, вирішує поїхати в село до бабусі, адже так давно не провідувала її. Саме там дівчина випадково знаходить мамину фотографію, на якій добре видно вагітність її мами, а отже в Халіни десь є сестра чи брат, з яким дівчина так давно мріє поговорити, поділитися власними радощами і печалями, але чому дорослі стверджують, що дитина померла і що з нею сталося насправді?..

Героїня прагне дізнатися правду попри все, тому починає довгі пошуки – їде до краківського дитбудинку, але там їй відмовляються до посилаючись на таємницю всиновлення.

На тлі розповіді про проблеми і життя дівчинки-підлітка, авторка, ніби за читача стати безпосереднім учасником подій і замислитися над проблемами, що ніколи не втратять актуальності у сучасному світі: прірва відчуження і нерозуміння між батьками та дітьми, прагнення підлітків знайти себе у не вирі життєвих проблем та амурних переживань, проблема сімейних таємниць, які руйнують родинний затишок. Як знайти правильне рішення і вірний вихід із складних ситуацій – неодмінно підкаже прекрасна літературна новинка, що смакує приємно і легко, наче гаряча кава з кардамоном!

У тексті книги можна певні тенденції поняття «Нонконформізму», яке ввів у літературу англійський письменник Джером Девід Селінджер у своєму романі «Над прірвою у житі», адже, по суті, Лінка Йоанни Ягелло, як і Голден Коліфілд Селінджера бунтує і висловлює власний протест проти аморального і бездушного світу дорослих.

Большинство поэтов в своих произведениях стремятся передать то, что ощущают в момент их написания. поэтому неудивительно, что у признанных мастеров лирики нередко встречаются стихи философского или же политического содержания, а поэты с четко выраженной гражданской позицией нередко пишут о любви. борис пастернак в этом отношении не является исключением, и его авторству принадлежат стихи самой разнообразной тематики.сам поэт никогда не считал себя человеком, который способен изящно передавать словами чувства, и искренне мечтал о том, что когда-нибудь сможет этому научиться. однако именно по стихам бориса пастернака можно отслеживать наиболее значимые события его личной жизни. примером такого произведения является стихотворение «никого не будет в доме…», которое поэт посвятил своей второй зинаиде нейгауз. роман пастернака и нейгауз был окутан сплетнями и домыслами. однако ни для кого не было секретом, что поэт фактически увел свою будущую у лучшего друга. к тому моменту у пастернака уже была семья, да и сама зинаида нейгауз без малого 10 лет состояла в законном браке. однако это не помешало разорвать отношения со своими «половинками». о самом начале этого необычного романа и повествует стихотворение «никого не будет в доме…», созданное в 1931 году. начинается оно с того, что автор, любуясь зимним вечером «в сквозном проеме незадернутых гардин», вспоминает о том, как разрушил свою первую семью. автор испытывает острое чувство вины, и на него находит «прошлогоднее унынье и дела зимы иной», когда он расстался с первой евгенией лурье. пастернак сомневается, что поступил правильно и благоразумно. ведь на одной чаше весов оказалась семья и ребенок, а на другой – чувства, которые далеко не всегда являются залогом личного счастья. однако его сомнения развеивает та, которой он отдал свое сердце. «тишину шагами меря, ты, как будущность, войдешь», — именно так описывает поэт появление зинаиды нейгауз не только в квартире с покрытыми инеем окнами, но и в его жизни. рассказывая о наряде избранницы, пастернак отмечает, что он такой же белый, как и хлопья снега за окном, тем самым подчеркивая чистоту чувств этой женщины и бескорыстность ее поступков. образ зинаиды нейгауз окутан романтическим ореолом, но вместе с тем поэт изображает ее обычным земным человеком, который умеет любить и дарить счастье тому, кто предначертан ей судьбой. тема стихотворения совпадает с его названием: пастернак красочно и образно, любовно описывает месяц, знаменующий середину лета. основная идея заключается в показе красоты июля, искреннем восхищении поэта легкостью и свежестью этого летнего месяца.