Doshik131
17.10.2022 08:42

Кот в сапогах , оценка прочитанного

Нажмите на рекламу ниже и сразу увидите ответ
Популярные вопросы:
Ответ:
Ангелочек319
21.09.2020 18:13
Герой Д. Лондона переживає різні почуття, що стосуються його фізичного й морального стану, та проявляє позитивні якості характеру. Герой відчуває змореність від довгої дороги, холод Білої пустелі, тугу від усвідомлення зради товариша, страх самотності, голод, який не вгамовується мізерною «їжею», біль у ногах, розтертих до крові, та змученому тілі, відчай після марних спроб роздобути їжу, виснаженість, що призводить до галюцинацій. Але в ланцюжку відчуттів намічається зміна на краще: це сміливість, виявлена під час зустрічі з ведмедем, усвідомлення нестримного бажання жити, спокій, яким змінився страх, терпіння, з яким герой продовжує свій важкий шлях, сила волі у поєдинку з вовком. «Саме життя в ньому не хотіло загинути і гнало його вперед». Головний герой вижив, бо він був сміливий, упертий, мав силу духу, волі, високі моральні цінності, любов до життя. «Доля вимагала від нього дуже багато. Навіть помираючи, він не підкорився смерті. Можливо, це було справжнє безумство, але і в пазурах смерті він кидав їй виклик і боровся з нею». Джек Лондон не дав імені своєму героєві, який утілює в собі узагальнений образ людини, що бореться за своє виживання й у двобої з природою відстоює своє право на існування.Джерело: 
0,0(0 оценок)
Ответ:

За садом китайского императора начинался лес, а в лесу жил соловей, который пел так хорошо, что даже бедный рыбак забывал о своём неводе, но потом снова принимался за своё дело и не думал о соловье до следующей ночи. Путешественники говорили, что соловей — лучшее, что есть у императора. Узнав из книг о соловье, император пожелал вечером слушать его и отдал приказ важному первому министру. Министр опросил весь дворец — никто не знал о такой птице. После угрозы отколотить палкой по пяткам, придворные зашевелились активнее, и, наконец, маленькая посудомойка, живущая с больной мамой у самого моря, смогла показать соловья. По пути к нему придворные принимали за соловьиную песню то мычание коровы, то кваканье лягушек; когда же девочка указала на маленькую серую птичку, придворных не впечатлило его бедное одеяние, зато песня привела в восторг.

0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota Оформи подписку
logo
Начни делиться знаниями
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси ai-бота