Была однажды нищая девушка которая очень любила цветы и звать её было Роза. Девушку в городе все очень любили за доброту и трудолюбие. И все её очень жалели, не только за бедность но и из-за того, что она была не красивая. Девушка постоянно из-за этого плакала в своём маленьком садике в котором росло много роз. Она разговаривала с ними как с живыми и они наклоняя свои головки как будто её утешали. Однажды в тот город где жила Роза приехал принц и пригласил всех красивых девушек на бал. Девушка понимала, что на бал она попасть никак не сможет. Но ей так хотелось увидит принца, что она решилась прийти на бал, чтоб подарить ему свои цветы и хоть краем глаза его увидеть. Роза нарвала самые красивые цветы и отнесла их ко дворцу. Но во дворец её не пустили, сказали что передадут принцу сами. Принц который был очень красивый, был ещё и злой. Увидев какой подарок ему при поднесли он разозлился и приказал выбросить их на Но одна служанка не посмела это сделать и спрятала их. На утро весь дворец пропах ароматами роз. Удивившийся принц всех начал спрашивать, что это за аромат который проникает не только в нос но и в душу и сердце. Узнав всё сначала до конца он приказал немедленно поехать к той девушке которая сделала ему самый дорогой и красивый подарок. Роза узнав, что к ней направляется принц побежала в свой садик и упав к цветам горько зарыдала. Сквозь слёзы она услышала приятный шепот который сказал ей, чтоб она из каждого цветка сняла росу и умылась нею. Так и сделав она тут же стала красавицей. В это время приехал принц, Увидев Розу он сразу в неё влюбился, он поблагодарил её за цветы ведь именно из-за них он стал добрый и встретил её.
Кожна людина хоча б один раз у своєму житті замислюється над тим, що для неї є найважливішим, що їй потрібно понад усе. Тієї миті у свідомості людини відбувається переоцінка цінностей і вона може змінитися. Саме так сталося зі Скруджем, головним героєм повісті "Різдвяна пісня у прозі", автором якої є видатний англійський письменник Чарльз Діккенс.
Твір розповідає про старого жмикрута Скруджа, якого непокоїла жага до збагачення. Окрім грошей, його ніщо не цікавило. Для нього не існувало жодних моральних цінностей. Скрудж не знав, що таке любов, співчуття, радість. Гроші стали сенсом його життя. Проте події Різдвяної ночі назавжди змінили Скруджа, його світосприйняття, думки, погляди.
Життя Скруджа можна умовно поділити на дві частини: до зустрічі з Духами Різдва і після неї. Саме Духи, що з'явились перед Скруджем святкової Різдвяної ночі, до йому усвідомити справжній сенс життя, знайти духовні цінності, усе те, чого йому так не вистачало упродовж довгих років гонитви за багатством.
Особисто на мене повість справила неабияке враження. Вона до мені зрозуміти, що в житті немає нічого важливішого за моральні якості та щирі людські стосунки. Варто завжди пам'ятати про вічне, плекати й шанувати його в собі. Я всім раджу прочитати чудовий твір Чарльза Діккенса "Різдвяна пісня у прозі" та замислитися над сенсом буття, над справді важливими речами.
