Восстановите текст
«Отговорила роща золотая…»

Раздумья над человеческой жизнью традиционны для мировой литературы. С. Есенин в этом стихотворении переплетает их с пейзажными мотивами. Таким образом, в нем развивается сразу несколько тем: красота осенней природы, быстротечность и сущность человеческой жизни.
В стихотворении два ключевых образа – (1.какие?). Они похожи по настроению. В первой строфе автор изображает (2. Что?), которая сбросила свое золотое одеяние. Теперь она уже не может говорить «березовым, веселым языком». (3.кто?) вынуждены покинуть дорогие земли, оттого летят они (4. Как?), но жалости не испытывают.
Во второй строфе автор плавно переходит к анализу человеческой жизни. Он считает, что все люди – (5. Кто?), поэтому жалеть об их уходе не нужно. Только природа хранит в себе память об ушедших.
Третий, четвертый и пятый катрены написаны от первого лица. В них лирический герой раздумывает о своей жизни. Он одиноко стоит (6. Где?), поэтому никто не тревожит его мысли. Лирический герой считает, что его юность была (7. Какой?), но лета он растратил напрасно. Теперь же «души сиреневая цветь» увяла. Тем не менее, герой ни о чем не жалеет, об этом он твердит несколько раз.
Автор проводит параллель между лирическим «Я», роняющим невеселые слова и (8. Чем?). Лирический герой знает, что время не имеет жалости к чьей-то грусти. Он готов к тому, что его слова будут сметены «в один ненужный ком», поэтому потомков рассказать о золотой роще, что «отговорила милым языком».

Сегодня я расскажу вам о книге которая мне очень понравилась и надолго останется в моей памяти. Это повесть ''Дубровский'' которую написал А.С. Пушкин.

В этой повести много интересных моментов. Например когда учитель француз попадает в комнату с медведем или как дубровский со своими льдьми обороняют свою "крепость". В этой повести ты познакомишься с новыми героями. Про которых повести небольшое описание, но зато все очень интересно и понятно написано.

Если тебя это хоть как-то заинтересовало, то ты обязан прочитать эту повесть.Я обещаю тебе, что она запомнится тебе на долго!

“Сліпий музикант” Короленко аналіз Автор – Володимир Короленко Рік написання – 1886 р. Тлумачення назви: «сліпий» (каліка, неповноцінна людина, що вимагає догляду) «музикант» (творча, талановита людина, що знайшла своє покликання) Тема:  Духовне випробування особистості, яка мас знайти саму себе, сенс свого існування серед людей. Роль мистецтва у формуванні особистості Ідея. Наполегливою працею, за підтримки рідних і друзів людина може здолати будь-які перешкоди, подолати навіть таку жахливу ваду, як сліпота. Жанр: Повість Головні герої “Сліпий музикант” Петро Попельський – сліпий музикант; мати Ганна Михайлівна (уроджена Яценко); дядько Максим (брат матері); конюх Иохим; Евеліна – кохана Петра; брати Ставрученки; Єгорій, Роман -дзвонарі; сліпі Проблематика “Сліпий музикант” Виховання; формування позитивної життєвої позиції; пошуку сенсу життя; співчуття людському горю; ставлення до людей з обмеженими можливостями; змиритися або кинути виклик долі Композиція – 7 розділів та епілог Сюжет “Сліпий музикант” Дві розповіді  про те, як еліпонароджений хлопчик тягнувся до світла, до життя;  про те, як пригнічена особистим нещастям людина поборола у собі страждання, знайшла місце в житті і зуміла виховати в собі співчуття до всіх знедолених. Елементи сюжету “Сліпий музикант” Експозиція: передчуття біди – і вирок: «Дитина народишся сліпою». Це трагедія. Як складеться його життя? Розвиток дії: вплив оточуючих на долю хлопчика: ( мама, дядько Максим, Иохим, Евеліна, сліпі співці). Кульмінація: Змиритися і страждати або кинути виклик долі? ( зустріч із дзвонарем, паломництво зі сліпцями). Розв’язка: шлях пошуків, довгоочікуване щастя: дружина, син, талант, визнання. Епілог: замість сліпого, егоїстичного страждання він знайшов в душі відчуття життя. «… Він став відчувати і людське горе і людську радість». Символи у творі “Сліпий музикант” Світло – це не тільки світло сонця, недоступне сліпому, але й реальний світ, з його життям і болем, радістю і стражданням. Темрява – це не тільки вічна ніч в очах головного героя, а й тихий, відгороджений від світу куточок садиби, це і душа Петруся, замкнута на своєму стражданні. Шлях сліпого музиканта – це подолання темряви в собі, що є важливим для людини. Чого вчить твір “Сліпий музикант”? Бути милосердними до оточуючих, людяними, терпимими до людського страждання та як прожити гідне і повноцінне життя.