Ұлы Отан соғысында қазақстандықтар қандай ерлік көрсетті?

основні з них і визначимо, які саме використовує письменник в оповіданні.

— Сполучення в реченні слів, що означають різнорідні поняття;

— неправильне розуміння міжмовних омонімів;

— використання або розуміння метафоричних фразеологізмів у прямому значенні;

— використання каламбурів — гри звуків або слів;

— вживання пестливих слів, займенників середнього роду і дієслів у третій особі однини стосовно особи з метою висміювання;

— використання гіперболи;

— іронія — вживання слів у протилежному значенні;

— парадокс — сполучення несумісних понять, що виключають одне одного;

— макаронічна мова — змішання й перекручення слів різних мов;

— народна етимологія — перекручення персонажем слів, вимова яких для нього важка;

— жартівливі народні прислів’я та приказки;

— дитяча етимологія — шепелявість, картавість та інші вади у мові дітей;

— урочистий тон і використання відповідних засобів при зображенні буденних подій, описі звичайних предметів;

— використання політичних або наукових термінів для зображення побутової події чи щоденної роботи;

— змішання різних стилів літературної мови;

— характеристичні прізвища;

— пародія;

— комічна ситуація, подія, монолог, діалог, герой, деталь.

4. Пошуково-дослідницька робота.

(Проводиться самостійно під керівництвом учителя або учнів-асистентів).

Завдання: відшукати засоби комічного, що їх використовує Олекса Стороженко в оповіданні «Скарб», зробити висновки.

Просторічні та лайливі слова (телепень, скажена, орав здорово); комічні порівняння, фразеологізми (як той пуцьвірінок, буцім з його чортяка лика дере, як на живіт кричить, як горох з мішка); гіпербола (не випускає мати сина надвір цілий рік — то холодно, то жарко, то сиро); вживання середнього роду (його вигнало та розперло);

комічний портрет («Лика широка та одутлувата, як у того са-логуба, а руки білі та ніжні, як у панночки»);

іронія («заснув манесенький»);

комічні ситуації («…Вийде в садок, ляже під грушею, а часом, глянувши угору, трошки й розсердиться: «Бісові груші,— пробубонить,— які спілі, і над самісінькою головою висять, а ні одна ж то не впаде у рот»»);

прізвисько Лежень;

комічна подія (скарб захований у дохлому хорті, якого хлопці жартома вкинули Павлові до хати);

комічне прислів’я («Хвалить шинкар п’яницю, а дочки своєї за його не віддасть!»)

Висновки: гумористичне, викривальне зображення головного героя оповідання «Скарб» автор подає, вдаючись до різноманітних засобів, які допомагають викликати відразу до людини, котра нічого у своєму житті не зробила доброго, прожила марно й безцільно, користуючись плодами праці інших.

Жил был мальчик,который боялся воды.он никогда не купался в речке летом,никогда не маме в мытье пола и даже никогда не мылся..он был большим грязнулей! однажды мальчик поехал в летний лагерь.в то время как все плескались в воде,мальчик сидел на берегу и с опаской смотрел на воду.и вот эта боязнь дошла до своего пика! на следующий день (после прибытия в лагерь)мальчик встал с кровати и пошел на зарядку,но на этот раз,что-то было не так.все дети увидев его разбегались кто куда,а он не мог понять почему.пошел мальчик к зеркалу и посмотрев в него был удивлен,вместо рук у него были копыта,вместо человеческих ушей были поросячьи,а вместо носа было рыльце.испугался мальчик,зарыдал "что же мне теперь поделать? "схватил он мыло и начал намывать себя,и о,чудо! все вернулось на прежние места! с тех пор мальчик полюбил воду,и стал чистюлей!