Положительные герои:
Молодая царевна-добрая,всем и её все любили.
Королевич Елисей-верный,ищет и невесту.
Семь богатырей-добрые молодцы,совершают бравые дела. Живут в лесном тереме,приютили царевну.Становятся названными братьями царевне,сильные и могучие,убиты горем после отравления царевны. Искусные мастера,сделали хрустальный гроб и повесили его на цепях в пещере.
Отрицательные герои:
Царица-Мачеха.Мачеха изводила свою падчерицу,заставляла свою служанку погубить её.
Чернавка,служанка мачехи-по приказу мачехи увела царевну в лес,но и не убила,принесла отравленное яблоко,переодевшись нищенкой.Подневольная девка,выполняет приказы,не перечит и молчит.
Нейтральные герои:
Зеркальце-говорит правду,но не принимает никакого участия. Волшебный предмет,неодушевлённый и только отвечающий на вопросы.
Царь батюшка-даёт наследство дочери,но не принимает участия в её жизни,не ищет дочь,когда пропала,а только горюет.Безвольный, добрый отец,не может защитить дочь от мачехи,да и не стремится вникать в проблемы.
Царица,мать царевны-слабая здоровьем,умерла в расцвете лет.Ждала любимого царя,сидела у окна.Бог дал царице дочь,радости долгожданной встречи с царем она не перенесла,скончалась.
Герои :
Пёс Соколко и оберегает царевну,умирает от отравленного яблока,показывая,что убило молодую царевну.ОгромныйЮдохматый пёс,преданный своим хозяевам,добрый и верный.
Красно Солнце,Месяц,Ветер искать Елисею царевну.Силы стихии,олицетворяют природу,всё видят и слышат.
Объяснение:
вот если что то не хватает говори !
У неділю ми з батьками пішли гуляти у парк. Була та чарівна пора весни, коли дерева вже вкрилися зеленню, зацвів бузок, каштани. Повітря було ще прохолодне, але сонячне проміння, пробиваючись крізь рідкі хмаринки, припікало. Ми йшли алеєю, з усіх боків нас оточували каштани. їхні крони змикалися над нашими головами.
Суцвіття каштанів нагадували запалені білі свічки і мали просто розкішний вигляд. Несподівано біля своїх ніг я побачила одну з таких свічок. Хтось зірвав квітуче диво і кинув.
Ми пройшли ще кілька кроків і побачили грубо зламанугілочку клена з ще ніжними світло-зеленими незів’ялими листочками. Кому ж заманулося нівечити цю красу? Навряд чи ця людина хотіла зробити комусь приємність, принісши у дім каштанові суцвіття або гілку з кленовим листячком.
Рослини були зірвані просто так, мимохідь, навіть не подумавши, навіщо це потрібно. Та й суцвіття каштанів швидко в’януть, тому ні краси, ні затишку у кімнаті не створять. Інша річ, бузок або черемха. До речі, в нашому парку є багато різних видів бузку, але і його, якщо вже ламають, то складається таке враження, наче тут пройшовся буревій.
Якщо людина така байдужа до живої природи, чиможна стверджувати, що вона любить своє місто, вулицю, врешті-решт свою батьківщину? Адже від дбайливого ставлення до рослин залежить благополуччя парків, садів, лісів. Ось посадили на нашому шкільному квітнику розкішні жоржини, а хтось узяв і потайки викопав їх, тобто просто вкрав.
Крадуть квіти на міських клумбах, а скільки дерев вирубано у місті нібито заради усіляких будівельних робіт. І в нашому дворі знищили з десяток старих тополь. Нових не насадили, а пні не здаються, пустили пагони.
Природа – це краса, яка оточує нас завжди й усюди. Це зелене вбрання нашої країни. Збільшувати зелене багатство – означає по-справжньому любити батьківщину.
Той самий каштан або клен – це не просто краса. Це – чисте повітря, помешкання для птахів. А втім, це й так усім відомо
