Олександр Олесь загадково й таємниче описує уявлення наших предків-язичників про богів рядками"...
Розкажу вам про минуле,
Що вже мохом поросло,
Що, нащадками забуте,
За водою поплило.
Перед вами стародавнi
Пройдуть хвилями часи,
Iз могил до вас озвуться
Наших предкiв голоси.
Наших предкiв, що блукали
По страховищах-лiсах,
Що з природою змагались
Тiльки з вiрою в серцях...
Писав він історичні вірші, про Ярослава мудрого, цей самий Заспів, і дуже багато інших.
