Объяснение:
Безумовно, усі представники «нової драматургії» - а це Г. Ібсен, Б. Шоу, А. Чехов, М. метерлінк, Ю. А. Стріндберг, Г. Гауптман, Е. Золя, В. Винниченко та інші - йшли власними шляхами, їхні театральні естетика й поетика дуже різнилися. Але існувала ознака, яка об'єднувала: усі вони намагалися створити проблемний театр, мова, стилістика якого максимально наближали його до сучасного читача.
