* Она влюблялася в обманы*- о чем говорит эта строка?

Так маленька Ассоль справді жила у двох світах: реальному і в світі своїх фантазій і мрій. 
Що стосується реального світу: Ассоль проживала в невеличкому портовому містечку разом із батьком одинаком. Її батько заробляв на життя виготовлення фігурок та іграшок з дерева. Ассоль допомагала йому, відносячи фігурки до крамниці. Але одного разу дівчинка заблукала у лісі та зустріла загадкового чоловіка. З цього моменту в Ассоль з`являється її уявний світ.
Уявний світ: у лісі загадковий чоловік розповідає Ассоль, що у майбутньому на кораблі з пурпуровими вітрилами до неї прибуде принц, який стане коханням її життя. Дівчинка просто загорілася цією мрією. Коли вона повернулася додому, Ассоль розповіла все батьку, а він подумавши, що це просто ще одна вигадка доньки, погоджується з нею. Від цього віра Ассоль стала ще твердішою. Вона вирішила, що не дивлячись ні на, що зустріне свого принца.  
Щож стосовно дитинства: дівчинка не мала матері, але батько дуже сильно її любив та опікував. Ассоль любила сидіти на його колінах, коли він працював. Можна сказати, що в їхніх стосунках була повна ідилія.
Але окрім батька в Ассоль не було ніякої підтримки. Вона навіть не мала друзів. А все через те, що всі в місті вважали її божевільною, бо дівчинка жила своєю мрією. Але чи можна так казати на людину з такою сильною вірою та силою волі. Але, як кажуть, у кожної людини своя думка.

Існує безліч літературних творів, які викликають невідворотне бажання поміркувати, задуматися, щоб зробити певні висновки про людське життя, про вічні проблеми і негаразди. Одним із таких видатних творів є повість Миколи Гоголя під назвою «Шинель». У цій повісті Микола Гоголь, який був хорошим соціальним психологом, показує життя так званої маленької людини. У цієї людини дуже багато проблем, йому важко, хоч він і не робить ніякого зла тим, хто його оточує. В кінцевому підсумку ми бачимо, що життя цієї людини просто закінчується без будь-якого сенсу.

Звичайно, мені дуже сподобалася ця повість. Проблеми, які були тут підняті, є досить складними, але, тим не менш, такі проблеми потрібно піднімати. Головний герой повісті на ім’я Акакій Башмачкін насправді був звичайною людиною, яка мала як слабкі, так і сильні сторони. Втім, люди, які його оточували, звертали увагу виключно не слабкості. Робили вони це так, ніби ніяких переваг у цієї людини немає. Хоча вони були: чесність, правильність, стриманість. Так, все це не можна назвати яскраво вираженими перевагами, це скоріше називається відсутністю недоліків. Але це ніяк не робить Акакія злим, він таким ніколи не був і не приносив нікому шкоди або якихось неприємностей.

Історія головного героя по-справжньому трагічна. Так склалося, що єдине з того, що він хотів в цьому житті – красива шинель – в кінцевому підсумку привело його до смерті. Він довго економив на всьому, намагався зберегти побільше грошей, щоб на шинель залишилося. Він був надзвичайно радий, коли це довгоочікуване придбання все ж відбулося. Але в першу ж ніч, коли він повертався зі святкування покупки шинелі на роботі, цей предмет одягу з нього зняли бандити. Причому цілком можна припустити, що посприяли цьому співробітники Акакія Акакійовича по роботі. Ці люди його недолюблювали. І причина цього була проста: він не був таким, якими вони були. Думаю, що саме це і є ключовою проблемою повісті: люди не люблять тих, хто відрізняється, хто на них не схожий.

Безумовно, дана повість змусила мене задуматися про багато речей і про життя в цілому. Я думаю, що люди повинні прочитати цю повість, щоб зрозуміти і усвідомити, що ті, хто від них відрізняються, нічим не гірше, ніж вони самі. Якщо це усвідомлення прийде, людина стане добрішою, терплячішою і стриманішою щодо тих, хто її оточує. І це піде всьому суспільству на користь.