В центре поэмы проблематика соотношения царской власти, закона и милосердия. В центре внимания Лермонтова - нравственные и политические проблемы своей эпохи, судьба и права человека в ней. Писатель рассуждает над проблемами своей эпохи: нужны ли его времени люди чести, нужна ли сильная личность власти. Лермонтова бесконечно привлекает нравственная красота героев. Он восхищается Аленой Дмитриевной, для которой позор-имени страшнее личной обиды, а суд любимого мужа превыше всего. Любуется и самим Степаном Парамоновичем, готовым насмерть биться "за святую правду-матушку", и бесстрашной верностью его братьев: Ты наш старший брат, нам второй отец. Делай сам, как знаешь, как ведаешь, А уж мы тебя родного не выдадим.
У книзі багато різних казок. Тут і знаменита казка про розсіяного Джованні, і казка про пряничную дорогу, і казка про ляльок з незвичайною назвою "Тлипликлинная лихоманка", і навіть казка про маленького космонавта - одна з моїх улюблених. Казки дуже різні, але всі вони володіють особливою атмосферою. Їх навіть можна назвати психоделічними. А деякі злегка похмурі. Але всі вони дуже захоплюючі і читаються на одному диханні. Досі відшукую іноді вдома цю стареньку книжку і читаю полюбилися ще в дитинстві "Казки по телефону".
Объяснение:
