Написать отзыв о прочитанном произведении о войне по плану

1. Где, когда и при каких обстоятельствах впервые узнал о книге?
2. Какое впечатление вызвала книга? (собственное отношение к прочитанному произведению)
3. Что вызвало в этом произведении переживания, чувства?
4. Какова тема и основная мысль произведения?
5. Где и когда происходят изображенные в произведении события?
6. Краткое содержание произведения
7. Какие места в книге произвели на вас наиболее сильное впечатление и почему?
8. Кто из героев особенно понравился и почему?
9. Каков язык произведения? Что показалось необычным в языке произведения?
10. Чем обогатила вас книга? Над какими во заставила задуматься ли вам лучше понять произведение иллюстрации, предисловие?
12. Что мы можем сказать об авторе, судя по этой книге?
13. Ваши рекомендации (кому вы бы посоветовали прочитать данную книгу)?

 Микула - пахарь. Его матушка Земля хранит и   на ней он работает. Ему все дается легко, Микула еще и песни поет ( Вольга слышит его голос за три дня до того, как добирается).
 Силушка в нем огромная. Однажды он просит Святогора поднять сумку. Тот - не может, а Микула - одной левой).
 Микула одевается очень красиво ( одежда бархатная), следит за своим внешним видом.
 Он - скромен, незаметен, не  конфликтует. Ценит свой труд.
 Умеет и отдохнуть, и пообщаться с мужиками.
  Как отрицательную черту я бы отметила его желание наварить  пива пенного. Но это отрицательное качество перевешивает остальные положительные.
 Микула любим народом как труженик и добрый человек.

Казка — фантастична картина світу, та в ній алегорія, що допомагає зрозуміти цей світ. Що таке добро? Здається, зрозуміло — це коли комусь зробили добре. Але в казці добра фея робить добро нікчемному огидному Цахесу Цінноберу, просто жаліючи його каліцтво та його нещасну матір. Та чи оцінив добро Цахес? Адже фея сподівалася, що він почує її: "Ти не той, за кого тебе вважають, тож намагайся зрівнятися з людиною, на чиїх крилах ти, безкрила каліко, підносишся!" Та Ціннобер був з тих, хто все приймав як належне, не обтяжуючи себе ані зусиллями, щоб стати розумнішим, добрішим, вихованішим, ані докорами совісті. Більше того, він сіяв навколо себе невіру в добро, розчарування. Він робив нещасними людей, які своєю працею й талантом довели, що мають право на повагу, щастя, славу. Отож, добро, зроблене негідній людині, породжує зло. А невігластво сіє зло тим більше, чим вище піднеслась людина, яка безапеляційно судить про все. Таким невігласом у казці є не тільки Ціннобер, але й Мош Терпін — професор, що, одержавши посаду директора всіх природничих справ удержав), "цензурує та ревізує сонячні й місячні затемнення". Отже, виходить, зовсім не зовнішність і не посада роблять людину освіченою, доброю, порядною. Навіть фея у кінці говорить до Цахеса: "Бідний Цахес! Пасинку природи! Я бажала тобі добра! Можливо, я помилялася, думаючи, що чудесний зовнішній хист, яким я тебе обдарувала, осяє благотворним променем твою душу..."
У казці своя філософія, зовсім не казкова. Філософський смисл твору якраз і полягає в тому, аби попередити людство: ніхто, окрім вас самих, не зробить вас розумними, добрими, освіченими. Для цього треба докладати зусиль, працювати, бо те, що не зароблене, — нетривке, ненадійне, бо чуже!