Разведчики, возвращаясь с боевого задания находят худенького мальчишку в яме. Их насторожили звуки из окопа. Там спал и одновременно всхлипывал мальчишка. Ваня потерял сознание, когда увидев солдат в советской форме. Он уже несколько дней бродил по лесу, был больным и голодным. Разведчики привели мальчишку на батарею, обогрели и накормили сытным обедом со ржаным хлебом.
Капитан Енакиев, командир артиллерийской батареи, готовился к бою, но все подробно расспросил про Ваню. Все родные у мальчика умерли или погибли, он остался сиротой. Енакиев вспомнил про свою жену и сынишку, погибших во время вражеского артналета. Понимая, как опасно мальчишке на фронте, капитан отдает приказ эвакуировать его в тыл. Ваня хочет остаться на батарее. По дороге в тыл, он дважды сбегает от сопровождавшего его Биденко. Первый раз выпрыгивает на ходу из машины. Второй раз Биденко привязывает его к себе веревкой, но Ваня перевязывает веревку к ноге женщины, которая едет с ними, и сбегает. Ваня встречается с капитаном Енакиевым, и тот оставляет его в расположении части. Так Ваня в свои 12 лет становится «сыном полка»
Отже, формування сильних монархічних держав на території Європи, зокрема у Франції, сприяло утвердженню класицизму як літературного напряму. У багатьох країнах, і перш за все у Франції, класицизм став першим офіційним художнім методом, який визнав уряд. Ідея національної єдності в політиці монархів знайшла втілення у творах класицистів. Королі і царі наближали до себе письменників, а вони, у свою чергу, прославляли їх у своїх творах, проголошували необхідність громадського служіння державним інтересам. Принципи державності й дисципліни, які утверджувалися в епоху абсолютизму, вплинули й на регламентацію у мистецтві. Твори стають більш чіткими, врівноваженими, цільними, підкоряються загальноприйнятим канонам класицизму.
Становлення і розвиток класицистичного напряму відбувалася в постійній боротьбі та полеміці з літературою бароко.Згідно із доктриною класицизму література мусила орієнтуватися на готові високохудожні зразки, за які правила, насамперед, римська література. Брали сюжети з античної міфології і переважно з римської історії, рідше — зі Старого Заповіту.
