2. Укажіть засновника «драми ідей»:
а) А.Чехов;
б) М.Метерлінк;
в) Б.Шоу;
г) Г.Ібсен;
д) К.Гамсун.
3. Проти чого протестує Нора, головна героїня драми Г.Ібсена «Ляльковий дім»:
а) емансипації;
б) «чоловічих» законів у суспільстві;
в) обмежень у напрямі «жіночої освіти»;
г) примусової жіночої праці;
д) руху феміністок.
4. Укажіть провину Нори, головної героїні драми Г.Ібсена «Ляльковий дім»:
а) підробила підпис покійного батька заради порятунку хворого чоловіка;
б) втекла з «лялькового» дому, забравши із собою дітей;
в) вкрала гроші у Крогстада;
г) підробила підпис чоловіка, щоб отримати гроші на свої потреби;
д) вкрала у батька гроші заради хворого чоловіка.
5. Продовжте фразу, яку говорить Нора Торвальду у творі Г.Ібсена «Ляльковий дім»: «Якщо вже ти хочеш подарувати мені що-небудь, то ти б…»:
а) купив мені шубку;
б) не говорив мені про це;
в) купив мені діаманти;
г) здійснив мою давню мрію;
д) дав мені грішми.
6. Продовжте фразу головної героїні драми Г.Ібсена «Ляльковий дім»: «Коли я озираюся назад, то мені здається, що я жила тут, як…»:
а) утриманка;
б) лялька;
в) дитина;
г) служниця;
д) вигнанка.
7. Укажіть, що покладено в основу сюжету твору Б.Шоу «Пігмаліон»:
а) випадок із життя автора;
б) анекдотичну ситуацію;
в) реальну історію;
г) вигаданий сюжет;
д) давньогрецький міф.
8. Укажіть, як Бернард Шоу визначив жанр п’єси «Пігмаліон»:
а) комедія;
б) трагедія;
в) роман;
г) драма;
д) поема.
9. Згадайте, що міс Пірс із п’єси Б.Шоу «Пігмаліон професора не робити в присутності Елізи:
а) не розмовляти іноземною мовою;
б) не кричати на прислугу;
в) не лаятися, бути охайним;
г) не читати за обідом газети;
д) не робити їй компліменти.

антастичне і реальне в баладі "Причинна" (2 варіант)

Шкільний твір

Надіслати Розповісти Цвірінькнути

Т. Г. Шевченко розпочинав свій творчий шлях як поет-романтик. Для періоду романтизму в українській літературі характерним було звертання до надбань усної народної творчості. У цей час ігається така тенденція, як запозичення мотивів, образів фольклору, навіть переспів окремих народних жанрів. Так, в епоху романтизму почесне місце серед жанрів посідала балада. Тому, мабуть, одним із перших творів Тараса Шевченка є балада "Причинна".

Розпочинається твір зображенням буряної ночі на Дніпрі. Пейзаж тут виконує функцію увертюри, що задає тональність художньому творові. Вже На початку твору читача охоплює тривожний настрій і передчуття чогось незвичайного.

Через прийом контрасту змальовує автор постать головної героїні: "Біля того гаю, що чорніє над водою, щось біле блукає". Цією невизначеністю "щось біле" поет спочатку посилює тривогу, але потім пояснює і, більше того, зразу акцентує увагу на психічному стані дівчини:

То дівчина ходить,

Й сама не зна (бо причинна),

Що такеє робить.

Так ворожка поробила.

Ніби сама героїня розповідає про свою сирітську долю, про своє кохання, переживання, звернення до ворожки. Але насправді дівчина нічого не говорить, не чує, вона живе у власному світі фантазії, бо "отаку-то їй причину ворожка зробила!" У ліричних відступах автор розкриває психічний стан дівчини, її романтичну натуру, глибину почуттів. Картина загибелі дівчини подана в фантастичному плані:

Кругом дуба русалоньки

Весенние листья - ещё одно чудо, которое мы не видим. Они появляются и исчезают с осенью, мы уже к ним привыкли, поэтому не замечаем. Только каким то зимним вечером, таким вечерам нет счета, мы вспоминаем. Весенний листок. Он перерезан прожилками. Не раз на него садилась комашня: и божьи коровки, и бабочки. И даже тогда, когда его сорвал неосторожный человек, весенний листок будет зелен и даже красив. На него уже не сядет бабочка, и божья коровка, возможно, его не заметит. По нему проползает муравей и отрывает кусочек. Потом ещё один. И ещё, ещё! Вот уже с десяток муравьев несут малюсенькие кусочки листка. А он все равно зелен. Правда, появляется все больше дырочек. И вдруг ветер подхватывает листок! Он будто его, будто знал, что листок хочет быть зелёный и красивый. Он не хочет дыр, он хочет обратно на дерево, к бабочкам и божьим коровкам. Но ветер был не намерен листок. Он все сильнее дул, все быстрее гнал листок вперёд. Дырочки, будто маленькие ранки, разрывались все больше. Вот уже оторвалась половинка листка, и ветер утихает. Он аккуратно опускает лист на землю и бежит дальше. Резко кто - то выключил свет. Ах, нет! Это всего лишь мальчишка, наступил ненароком на листок. Он маленькими руками поднимает его. Но лист слаб, он настолько тонкий, что тут же разорвался. И больше нет весеннего листа. Возможно, это тот самый мальчишка сейчас, зимним вечером вспоминает этот листок. И грустит. Он мог пожить ещё чуть-чуть, но он не дал этого весеннему листочку. А может и не он виноват. Может это ветер так сильно гнал листок. Но и ветер бы не порвал его, не появись там дырки...Просто люди не замечают красоту вокруг себя, и листья весенние, такие хрупкие и прекрасные, остаются незамеченные. Заметив бы тот листок прохожий, ненароком сорвавший его, дольше бы жил листок?