ответ
«Хатина дядька Тома» — відомий роман Гаррієт Бічер-Стоу, спрямований проти рабовласництва в Америці. Роман справив значний вплив на ставлення світової громадськості до афроамеріканців і рабства. головні герої - проживають на сторінках роману доволі непросте життя, але вони сколихнули людство, привернули увагу до проблеми рабовласництва. Стоу була вчителькою й активною аболіціоністкою. Головним персонажем свого роману вона зробила дядька Тома, старого чорношкірого раба, відданого своїм білим господарям. Роман, написаний у дусі сентименталізму, зображує реалії життя рабів, водночас проводячи думку, що християнська любов здатна здолати навіть таке негативне явище, як рабство. Небагато романів в історії літератури можуть зрівнятися за значенням із «Хатиною дядька Тома». Прихильники рабства зустріли його бурею протестів. У відповідь було написано низку книг, що трактували питання рабства по іншому. Аболіціоністи зустріли книгу із захопленням. Роман мав велике значення для становлення літератури протесту в наступні десятиліття. «Хатина дядька Тома» – широка картина рабовласницького побуту в південних штатах Америки: важке положення невільників, що потрясають сцени торгівлі живим товаром, страждання матерів, що відривають від своїх дітей, геройство чорних мучеників, що наростає рух аболіціоністів – все це хвилююче яскраво зображено Б. С. Романа проникнуть християнською мораллю. Негр Том терпляче несе тягар рабства й молиться за своїх ворогів. Книга починається з того, що кентукському фермеру на ім'я Артур Шелбі загрожує втрата ферми через борги. Хоча він та його дружина, Емілі Шелбі, добре ставляться до рабів, Шелбі вирішує зібрати потрібні кошти, продавши работорговцю двох із них: дядька Тома, чоловіка середніх років із дружиною та дітьми, та Гаррі, сина покоївки Емілі Елізи. Емілі Шелбі ця ідея не до вподоби, оскільки вона обіцяла покоївці, що ні вона сама, ні її син ніколи не будуть продані. Син Емілі, Джордж Шелбі, теж проти втрати Тома, бо бачить у ньому друга й ментора. Головними героями є дядько Том, Еліза — покоївка місіс Шелбі, яка зважується втекти разом з п'ятирічним сином Гаррі на північ. Єванджеліна Сент-Клер — донька Августина Сент-Клера. Читач уперше знайомиться з нею, коли дядько Том пливе на паропалаві до Нового Орлеана, де його повинні продати. Єві тоді було 5 або 6 років, вона ледь не втопилася, але дядько Том витягнув її з води. На прохання доньки містер Сент-Клер купує Тома й робить його головним кучером у своєму помісті. Том та Єва проводять багато часу разом. Єва — маленьке янголятко, вона багато розмірковує про любов та прощення, переконує навіть скривджену дівчинку рабиню Топсі, що вона заслуговує на любов. Їй пощастило достукатися навіть до серця тітки Офелії.
Пізніше Єва смертельно занедужала. Перед смертю вона подарувала пасмо свого волосся кожному рабу, заповідаючи їм вести християнське життя, щоб вони могли знову зустрітися на небі. На смертному одрі вона благає батька звільнити Тома, але через збіг обставин цього не трапилося. Саймон Легрі — жорстокий рабовласник, Він основний негативний персонаж роману. Він прагне деморалізувати Тома й зламати в ньому християнську віру. Врешті, розлючений незламною вірою раба в бога, він велить зашмагати Тома до смерті.
я не очень понимаю латинский или какой этот язык, но это всё можно найти в инете просто прочитай вот это и где-то увидишь ответ на свой вопрос
ответ:Характеристика Василия Теркина
Объяснение:Характер Василия Теркина в поэме Твардовского является олицетворением всего самого лучшего, что принадлежало русскому народу. Писатель подчеркивает близость с народом тем, что Теркин – «обыкновенный» парень, то есть ничем не отличающийся от других.
Герой поэмы наделен «щедрым сердцем», он всегда готов поделиться с другими хорошим настроением и никогда не унывать, даже в самых трудных ситуациях. Теркин, несмотря на «муку и печаль», которую он видел, всегда призывал солдат справляться с трудностями: «Перетерпим. Перетрем…».
Теркин умел вести разговоры с другими солдатами, для них он становится заводилой. Слух о главном герое по всей армии, его знали повсюду, он был «любимцем взводным». Но несмотря на это, Теркин не является человеком гордым. Ему не важны ни ордена, ни слава, потому что главное для героя – Родина, которую он старается всеми силами защитить. Не зря в повествовании рефреном звучит фраза: «Смертный бой не ради славы, Ради жизни на земле».
Все черты характера Теркина связаны с его честью. Он готов бороться за свою Родину лишь честным путем. Герой поступает как человек храбрый и бесстрашный, готовый всегда постоять за свою Отчизну.
