1. Татьяна, «женщина лет двадцати восьми, маленькая, худая, белокурая, с родинками на левой щеке. Родинки на левой щеке почитаются на Руси худой приметой — предвещанием несчастной жизни… Татьяна не могла похвалиться своей участью. С ранней молодости её держали в черном теле: работала она за двоих, а ласки никакой никогда не видела; одевали её плохо; жалованье она получала самое маленькое. Когда-то она слыла красавицей, но красота с нее очень скоро соскочила. Нрава она была весьма смирного, или, лучше сказать, запуганного; к самой себе она чувствовала полное равнодушие, других — боялась смертельно; думала только о том, как бы работу к сроку кончить, никогда ни с кем не говорила и трепетала при одном имени барыни, хотя та её почти в глаза не знала.
2. Потому что Татьяне не нравился Герасим и она вышла замуж за пьяницу,а бырыня придумала чтобы Герасим от Татьяны отстал.Татьяна притворилась,что она пьяная,а Герасим пьяниц не любит и разлюбил её
Объяснение:
Життя в будинку пана де Реналя було наповнене лицемірством, прагненням до наживи, боротьбою за владу, інтригами і плітками. "Совість Жульєна стала нашіптувати йому: "Ось воно — це брудне багатство, якого і ти можеш досягти і насолоджуватися ним, але тільки в цій компанії. О Наполеон! Які прекрасні були твої часи!.." Жульєн почував себе самотнім у цьому світі. Завдяки заступництву кюре Шелана Сорель потрапляє в Безансонську духовну семінарію. "Якщо Жульєн лише очерет, що гойдається, нехай загине, а якщо це людина мужня, нехай пробивається сам", — сказав про нього абат Пірар. І Жульєн став пробиватися.
Учився він гарно, але від семінаристів тримався осторонь. Незабаром побачив, що "знання тут і в гріш не ставлять", тому що "успіх у науках здається підозрілим". Жульєн зрозумів, що заохочується: лицемірство, "аскетичне благочестя". Як не намагався юнак видаватися дурником і незначною особистістю, не міг сподобатися ні семінаристам, ні начальству семінарії — занадто вже відрізнявся він від інших.
НАДЕЮСЬ ХОТЬ ЧУТЬ-ЧУТЬ .
