зар.лит., "Мещанин во дворянстве". 6 задание

Поеми «іліада» і «одіссея» були створені у viii — на початку vii століття до нашої ери і відбивають світогляд, ідеал поведінки людини, її місце у природі і суспільстві. головні герої поем — вожді (царі), що виділяються своєю хоробрістю й силою. гомер віддає їм шану саме тому, що вони спроможні відстояти інтереси свого народу, прийняти на себе найсильніші удари . у поемі «іліада» зображено чимало видатних воїнів: діомед, аякс, патрокл, але головну роль автор поеми відводить ахіллу. він — наймолодший герой поеми «іліада» , але ахілл — найсильніший воїн греків, йому притаманні такі риси, як почуття обов’язку, хоробрість, відвага, ці риси відзначають й інших героїв поеми, але тільки ахілл має такий бурхливий темперамент, який доповнюється бажанням відстоювати справедливість. він справжній герой, який понад усе цінує честь. як потоптання своєї честі ахілл сприймає те, що агамемнон забирає його полонянку. тому ні автор поеми, ні греки не звинувачують його у зраді: самоусунення ахілла сприймається як захист честі. ахіллу властиве почуття вірності своїм друзям, смерть патрокла змусила його повернутися у військо. у нових латах, що викував гермес, ахілл непереможний. у 21-й пісні розповідається про жорстоку помсту ахілла за смерть друга. він гонить троянців до річки ксанф і багатьох із них там убиває, але дванадцять юнаків він захопив живими, щоб принести їх у жертву патроклу. у 22-й пісні зображено двобій гектора й ахілла, в якому останній перемагає. бурхливий темперамент ахілла не дає йому заспокоїтись на цьому, він прив’язує тіло гектора до колісниці і кілька разів об’їздить трою, але коли до нього приходить батько гектора з проханням не знущатися над тілом сина, почуття справедливості перемагає: вражений горем старого батька, герой віддає тіло гектора на поховання. троянська війна скінчилась, і її герої повертаються додому, та воля богів була в тому, щоб лише деякі з них щасливо закінчили цей похід. найдовший шлях чекав хитромудрого одіссея, який десять років після закінчення війни не міг повернутися на батьківщину. у троянській війні одіссей зробив чимало для греків, особливо там, де потрібна була не сила, а розум. це він здогадався зв’язати наречених прекрасної єлени клятвою її обранцю в будь-якій біді. єлена обрала своїм чоловіком спартанського царя менелая, але зрадила йому з сином царя трої парісом. краса її вважалася скарбом усього грецького народу; щоб повернути єлену, греки і розпочали троянську війну, але без угоди, яку вигадав одіссей, грецьке військо ніколи б не зібралося. це одіссей зміг у військо юного ахілла, без якого перемога була б неможлива. це одіссей утримував військо біля стін трої, коли розпочалася тяжка хвороба, він умовляв ахілла повернутися на поле бою, коли той посварився з агамемноном. саме одіссей одержав від греків ахіллові лати після його загибелі. коли греки не змогли взяти трою силою, одіссей вигадав троянського коня, в якому сховалися найхоробріші грецькі воїни і сам одіссей серед них. «одіссея» — поема, в якій розповідається про повернення одіссея на рідний острів ітака. з точки зору автора поеми, героїзм одіссея полягає в тому, що він залишається вірним своїй батьківщині, його ніщо не страшить у досягненні своєї мети «побачити хоч дим із рідного краю» . герой поеми «одіссея» — мужній воїн, але часто він використовує хитрощі, щоб здобути перемогу. саме вони йому побороти поліфема, цирцею і сирен. але якщо хитрість — природна риса одіссея, то мужність і витривалість, завзятість він набув у довгих і тяжких мандрах, які загартували його тіло і душу. усіх, із ким зустрічається одіссей протягом довгих років троянської війни, а потім за час тривалої подорожі, підкоряли його розум, розсудливість, мужність і хоробрість. навіть чаклунка кірка, зілля якої не зашкодило одіссею, вражена його стійкістю. навіть богиня афіна визнає його розум і передбачливість, говорить, що і богу важко було б мірятися з одисеєм хитрощами.

Цель: совершенствовать письменные речевые умения, а также навыки работы с текстом произведения; развивать ассоциативное мышление и расширять литературный диапазон. 

Мы взрослых за то презираем, 

Что скучны и серы их дни. 

Мы знаем, мы многое знаем того, 

Что не знают они. 

М. Цветаева 

ХОД УРОКА 

I. Постановка целей и задач урока 

II. Работа над темой урока 

(С привлечением материала, подготовленного учащимися дома.) 

1. Текстуальная работа 

В главах XVI–XXVI найти и выписать цитаты, характеризующие «планету людей» — Землю и те законы, по которым эти люди живут: 

1) «среди людей тоже одиноко» (Змея); 

2) «…их [людей] носит ветром. У них нет корней» (маленький цветок в пустыне); 

3) «нет в мире совершенства» (Лис); 

4) здесь не ценят уникальности (множество роз в саду) и забывают о том, что «ты… в ответе за тех, кого приручил» (Лис); 

5) люди верят словам, но «слова только мешают понимать друг друга» (Лис); 

6) люди в поездах «спят в вагонах или просто сидят и зевают» (стрелочник); 

7) «Их [людей] глаза слепы. Искать надо сердцем» (Маленький принц); 

8) «У каждого человека свои звезды… Но для всех этих людей звезды — немые» (Маленький принц). 

Итоговый вывод: каков же «портрет» обитателей «планеты людей»? 

2. Слово учителя с элементами беседы, заданиями и комментариями 

— Первая встреча героя с миром взрослых состоялась во время его путешествия. 

Итак, перед нами — «портрет» взрослого населения Земли, и, надо сказать, получился он малопривлекательным. Маленький принц дипломатично оценивает взрослых так: «Странный народ эти взрослые». 

Что же, с точки зрения взрослых, является показателем здравомыслия человека? (Умение поддержать разговор «об игре в бридж и гольф, о политике и о галстуках», занятия различными «серьезными делами» — а что это с точки зрения взрослого человека?) 

Найдем слова Маленького принца, который с горечью характеризует неумение взрослых воспринимать подлинную Красоту. («Когда говоришь взрослым: «Я видел красивый дом из розового кирпича, в окнах у него герань, а на крыше голуби», они никак не могут себе его представить. Им надо сказать: «Я видел дом за сто тысяч франков» — и тогда они воскликнут: «Какая красота!») Это ли не нравственная пропасть, духовный тупик? 

3. Обращение к эпиграфу урока 

Чтение строк М. Цветаевой и попытка ответить на вопрос: Чего же не знают взрослые, но знают дети? (Что мир очень разный; что фантазия и мечта окрыляют и не дают погрязнуть в рутине и обыденности; что… что еще?..) 

4. Продолжение слова учителя 

— Хотя, конечно, не все взрослые не увидеть» слона, проглоченного удавом. Лучшее доказательство этому — Леон Верт, которому посвящена книга, да и сам А. де Сент-Экзюпери, ведь произведение это, если можно так выразиться, автобиографическое. 

5. Попытка определения темы и основной мысли сказки 

«Маленький принц» 

(Неужели это пресловутая проблема «отцов и детей»?..) 

III. Подведение итогов урока 

IV. Домашнее задание 

Для всех учащихся — выписать в тетрадь 5–7 афоризмов из сказки, смысл одного из них письменно объяснить. 

Индивидуальные творческие задания: 

1) Раскрыть оттенки и взаимосвязь смысла афоризма «Светильники надо беречь, порыв ветра может их погасить» («Маленький принц») и слов Е. Евтушенко: «На светильники и гасильники человечество разделено». 

2) ответить на вопросы: почему встреча автора с Маленьким принцем состоялась в пустыне; чему научило Маленького принца пребывание на Земле; в каких афоризмах заключаются эти уроки?