1. Әңгіменің негізгі идеясын анықтаңдар.
2. Әңгімеге композициялық талдау жасаңдар.
3. Шығарманың сюжеттік тізбегін анықтаңдар. Оқиғаның шарықтау
meri қай жағдаймен байланысты көрінеді?
4. Шығармадағы ауыспалы мағынада қолданылған сөздерді тауып, тал-
дау жасаңдар.
Шығарманың аты "Прописка

Образ ярославны в "слове" трагичен и печален, с одной стороны, но полон нежного лиризма и поэзии — с другой. лучшие качества женщины и жены воплотил автор в этом образе. ярославна предстает перед нами верной, нежной, преданной и бесконечно любящей женой. в тоске о муже она, не стыдясь своих слез, плачет на стене путив-ля. этот плач традиционен и церемониален, но сколько в нем искренней тоски, торя, задушевного отчаяния! в тяжелую для мужа минуту она всем сердцем стремится оказаться рядом с ним, облегчить его страдания, : "омочу шелковый рукав в каяле-реке, оботру князю кровавые его раны на горячем его теле". понимая, что люди не в силах ее горю, ярославна обращается к силам природы, заклиная и умоляя их не губить любимого мужа и доблестного воина игоря святославовича. в этом языческом обращении к ветру, днепру и солнцу слышится надежда на справедливость и доверие. кто же может защитить теперь игоря и его дружину от злых половцев, если не эти всемогущие божества? "воз-лелей, господин, моего ладу ко мне, чтобы не слала я спозаранку к нему слез на море", — просит она у днепра славу-тича. но, несмотря на уважительность обращения, слышен и силам природы за свершившееся: "зачем мечешь хиновские стрелы на своих легких крыльях на воинов моего лады? " — спрашивает ярославна у ветра. "светлое и тресветлое солнце! для всех ты тепло и прекрасно! почему же, владыко, простерло горячие свои лучи на воинов лады? в поле безводном жаждой им луки расслабило, горем им колчаны заткнуло", — обращается ярославна к солнцу. образ ярославны в "слове о полку игореве" целен и . в ее плаче слышна "печаль обильная" и тоска, которая "разлилась по земле" после поражения славных воинов в походе против половцев. с этого образа автор хочет показать скорбь и горе всей земли и самоотверженность женщин, готовых в любую минуту спешить на своему мужу и защитнику и безгранично верящих в правоту его дела. образ ярославны проявится и дополнится чертами и достоинствами, обретет новую жизнь в героинях пушкина и некрасова, тургенева и толстого, но начало было положено в “слове”, и это важно и ценно. ярославна — равноценный образ наряду с другими героями «слова о полку игореве» . это много позже появится «домострой» , который очертит круг женщины семейными проблемами, сделает ее в средневековье бессловесной «рабыней мужа» . и заново придется «завоевывать» женщинам то особое положение подруги, хранительницы очага, которое она по праву занимала в древности. образ ярославны проявится и дополнится чертами и достоинствами, обретет новую жизнь в героинях пушкина и некрасова, тургенева и толстого, но начало было положено в «слове» , и это важно и ценно. далеко в путивле, на забрале, лишь заря займется поутру, ярославна, полная печали, как кукушка, кличет на юру..

Народився Андрій Платонович Климентов 20 серпня (1 вересня) 1899 року в Воронежі в робочій багатодійтній сім’ї. Будучи старшим сином, Андрій допомагає батькам у вихованні братів і сестер, а пізніше починає забезпечувати матеріально. Освіту було отримано спочатку церковно -приходській школі, потім — в 4х — класній міській школі. З 1918 року почав вчитися в технічному училищі Воронежа. Через скрутне матеріальне становище в сім’ї рано почав працювати. Змінив він багато професій: був помічником машиніста, литейщиком труб на заводі, працював у страховій сфері, у виробництві млинових жорен. Писати став під час громадянської війни, оскільки працював військовим кореспондентом. За цим послідувала активна творча діяльність: Платонов Андрій проявив себе як талановитий письменник (публіцист, поет) і критик. У 1921 році він публікує свою першу книгу «Електрифікація», а 1922 році в світ виходить книга віршів Платонова «Блакитна глибина», що отримала позитивні відгуки критиків. Після закінчення політехнікуму в 1924 році, Платонов працює електротехніком і меліоратором. Як багато людей того часу, Платонова наповнений ідеалістичними революційними ідеями. Висловлюючи їх у своїх творах, автор з часом приходить до протилежної думки, зрозумівши нездійсненність задуманого. У 1927-1930 рр . Платонов пише одні з найбільш значущих своїх творів: повість «Котлован» і роман «Чевенгур». Потім в житті Платонова настає переломний момент. Після друку повісті «Про запас», яка була різко розкритикована Йосипом Сталіним, твори письменника відмовляються публікувати. Під час Великої Вітчизняної війни Платонов, як і під час громадянської війни, працює військовим кореспондентом. Повісті та військові розповіді Платонова знову друкуються. Однак літературна свобода письменника тривала недовго. У 1946 році, коли вийшла розповідь Платонова «Повернення», його знову перестають друкувати через надмірну критику, тепер уже назавжди. Ймовірно, такі події привели його до іронічних думкок з приводу нездійсненності революційних ідей. Помер письменник 5 січня 1951 в Москві від туберкульозу, і був похований на вірменському кладовищі. Літературна слава до письменника прийшла вже після смерті. Твори автора — повісті «Місто Градів», «Ефірний тракт», «Таємна людина», «Епифанские шлюзи». Розповіді «Як запалилася лампа Ілліча», «Третій син», «Піщана вчителька», «Ямська слобода». Збірка віршів «Блакитна глибина». Роман «Чевенгур», повість «Про запас», притча «Котлован». Андрій Платонов цікаві факти Він був найстаршою дитиною в сім’ї. У його батьків було 11 дітей. Письменник закохався в Марію Кашинцеву. Вона довго не хотіла офіційно оформляти їх відносини, але вагітність змінила її рішення. Закохані одружилися в 1921 році, а через рік у пари народився син, якого назвали Платоном. У 1944 році Марія Олександрівна народила письменникові дочку Машу. Мати і дружина письменника не знайшли спільної мови, йому не вдалося налагодити відносини між двома головними жінками в його житті. Насправді Платонов — це псевдонім Андрія Платоновича. Його справжнє прізвище Климентов. Письменник мав славу сумної і мовчазної людини.