Характеристика главных героев дети блокады​

ответ:Евгений Иванович Носов принадлежит к поколению тех русских писателей двадцатого века, которые пережили войну, перенесли все тяготы военного времени, поэтому тема подвига, мгновенно прожитой жизни для него особенно актуальна. В рассказе писателя «Живое пламя» повествуется о слишком быстром цветении маков и тех ассоциациях, которые возникли у главной героини произведения, тети Оли, наблюдающей яркую, но непродолжительную жизнь этих цветов.

Е. И. Носов назвал свой рассказ «Живое пламя» . Именно через название произведения писатель передал свое отношение к изображаемому и обратил внимание читателя на ключевой эпизод рассказа.

Описывая цветение маков, автор использует различные художественные средства: цветовые эпитеты («зажженные факелы с живыми, весело полыхающими на ветру языками пламени» , «полупрозрачные алые лепестки») , необычные метафоры («то вспыхивали трепетно-ярким огнем, то наливались густым багрянцем» , «стоит только прикоснуться – сразу опалят») , емкие сравнения («Маки слепили своей озорной, обжигающей яркостью, и рядом с ними померкли, потускнели все эти парижские красавицы, львиные зевы и прочая цветочная аристократия») . Жизнь цветка скоротечна: «Два дня буйно пламенели маки. А на исходе вторых суток вдруг осыпались и погасли» .

Такая короткая, но полная силы жизнь мака ассоциируется у тети Оли с судьбой собственного сына Алексея, который «погиб, спикировав на своем крошечном «ястребке» на спину тяжелого фашистского бомбардировщика» .

В основе названия рассказа необычная метафора, характеризующая не только цвет мака, красный, как огонь, но и очень быструю, как пламя, жизнь цветка. Писатель как бы предлагает читателю задуматься над нравственной сущностью жизни, прожить ярко, не пугаться трудностей, преодолевать обстоятельства. Автор заставляет стремиться не к безликому существованию, а к жизни, полной глубокого смысла.

Таким образом, в названии заключен основной смысл рассказа Е. И. Носова, его философская глубина.

Объяснение:

Михайлик — це маленький хлопчик з безпосереднім та щирим сприйняттям навколишнього світу. як і всі діти в цьому віці, він любить дурачитися і радуватися життю. і хоча він і живе бідно в важкий післявоєнний час, але це не заважає йому насолоджуватись взимку катанням з гірки на ночовках, а влітку жменька спілих черешень приносить йому справжнє щастя. і хоча він іще зовсім малий, але його вже турбуть зовсім не дрібні проблеми: як дістатися до театру, в кого б випросити цікаву книжку. більш за все михайлик хотів вчитися, тому він рано почав читати і книжки йому стали мудрими порадниками та вірними друзями. навіть те, що хлопчик немав взуття, одягу, зошитів та підручників, його не зупиняло йти до своєї мети – стати вчителем. він власноруч виготовляв чорнило і взимку босоніж бігав до школи, або, загорнувши в кирею, через усе село його носив батько.   з раннього дитинства в чесних і працьовитих односельчан, він вчиться  любові до рідного подільського краю, щирості, співчуття та людяності, і вже вміє відрізнити злих лицемірних людей від добрих справедливих. він поважає працю дорослих і з радістю є своїм батькам. рідні були для нього найкращими вчителями. від батька він навчився поважати багату на врожаї землю та трудівників в полі, від мами – любити природу рідного краю та з добротою відноситися до людей, від діда навчився бачити в простому прекрасне та незвичайне, а також дотепного гумору та бути майстром на всі руки. оточуючі люди також із задоволенням спілкуються з ним, зокрема, мар’яна намагається йому допо­могти, для дівчини люби він є найщиріший друг, а дядько себастіян часто проводить з ним вечори. михайлик лише починає формуватися як особистість, а дорослі вже бачать великий потенціал в цього хлопчика, адже михайлик не лише кмітливий і розумний, а ще й цілеспрямований, так як для того, щоб дістати нову книжку що лише він не вигадує. дід пророкував йому:   «бу­деш іти межи люди і вибивати іскри…» і пророцтво збулося. з сільського маленького нікому невідомого хлопчика виріс великий український письменник, який не забув свої корені, і добре пам’ятає всіх рідних і односельців, завдяки яким його мрія збулася.