История создания произведения "Алхимик"

Это ответ на 3 вопрос
В повести «Станционный смотритель» Пушкин рассказал историю бедного чиновника Самсона Вырина и его дочери Дуни. «Ах, Дуня, Дуня! Что за девка-то была. Бывало, кто ни проедет, всякий ее похвалит, никто не осудит... Дом ею держался: что прибрать, что приготовить, за всем успевала», — рассказывал старик о своей дочери, которую он любил и лелеял. Но однажды проезжий гусар увез Дуню. Самсон Вырин нашел Минского в Петербурге и молил его отдать ему дочь: «Ведь вы натешились ею; не погубите ж ее понапрасну», — просил несчастный отец. «Что сделано, того не воротишь... Зачем тебе ее? Она меня любит, она отвыкла от прежнего своего состояния», — отвечал гусар. Минский обещал Вырину, что Дуня будет счастлива. В конце рассказа Дуня, действительно, появляется барыней, в карете, с тремя барчатами, с кормилицей и черной моськой. Судя по всему, Минский сдержал свое слово. Хотя такой поворот в ситуации Дуни — редкость. «Всяко случается, — размышлял Вырин. — Не ее первую, не ее последнюю сманил проезжий повеса, а там подержал и бросил». С этими мыслями и умер отец Дуни, так и не узнав, как сложилась судьба дочери. Можно ли считать судьбу Дуни счастливой? Скорее, ее можно назвать благополучной, удачно сложившейся. Но за это благополучие «блестящей барыни» дорого заплачено. Горе несчастного отца, его ранняя кончина будут вечным упреком Дуне. Не зря она так горько плакала на его могиле. Она всегда будет чувствовать свою вину перед отцом, который не успел ее простить, не видел ее счастья. Был ли у нее другой путь? Судя по всему, она любит Минского. А соединить отца и мужа в одной семье она не могла бы, ведь они люди разного круга. Вернувшись же к отцу, Дуня должна была бы отказаться от Минского. Но и в этом случае прежнего счастья не было бы: «Ни ты, ни она — вы не забудете того, что случилось», — говорил при встрече Минский отцу Дуни. В сложившейся ситуации у девушки был только один путь: положиться на судьбу, поверить «честному слову» Минского, и всю жизнь нести в своей душе тяжесть вины перед отцом и боль разлуки с ним. В этом драматизм судьбы Дуни Выриной

ответ: Моральні чесноти займають надзвичайно важливе місце в житті всього людства. Без моральних чеснот людське суспільство просто перетворилося б у співтовариство тварин, де кожен сам за себе і нехтує правами іншого. Саме наявність моральних чеснот відрізняє людину від тварини і робить людину найуспішнішою серед усіх живучих на Землі істот. Існує безліч прикладів демонстрації моральних чеснот в літературі – багато письменників були зацікавлені в тому, щоб показати або прорекламувати власне розуміння того, якою повинна бути людина, і як вона повинна вести себе в тих чи інших ситуаціях.Звичайно, такою людиною вважав себе і Михайло Коцюбинський, який написав відомий твір «Дорогою ціною». В центрі цього твору відносини між Остапом і Соломією та їх пригоди. Ці люди володіли високими моральними чеснотами, а тому зважилися не терпіти приниження з боку панів, а просто змінити місце свого проживання, втікши з тих територій, на яких вони жили. Природно, що на новому місці їм довелося дуже непросто. Під час втечі Остап був поранений і саме в цей момент свої високі моральні чесноти показала Соломія. Вона змогла достатньою мірою добре доглядати за Остапом, а коли його викрали вирішила до своєму коханому – вона підмовила іншу людину, щоб він допоміг Соломії, після чого Остап був врятований. На жаль, під час цього порятунку Соломія загинула сама. Свої моральні чесноти Остап зміг проявити виключно після загибелі дівчини, коли відвідував місце, де вона загинула і згадував її.Якщо говорити особисто про мене, то і для мене, як і для героїв твору Михайла Коцюбинського, вірність по відношенню до своїх близьких людей є високою моральною чеснотою. Я переконаний, що не можна зраджувати і кидати тих, з ким тебе багато чого пов’язує. Не можна просто так взяти і викинути з голови і з своєї свідомості своїх близьких, родичів і друзів. Я думаю, що потрібно пам’ятати про те, як багато ви пройшли разом, як важко вам бувало і як важливі ці люди для тебе були. Якщо таке розуміння буде присутнє, то, звичайно, ви ніколи не перестане бути вірним по відношенню до своїх самим близьких людей. Втім, будучи демократичним і толерантним до всіх, хто мене оточує, я вважаю, що люди мають право виділяти для себе і інші моральні чесноти.Можна відзначити, що герої твору Михайла Коцюбинського мали ту ж моральну чесноту, яку вважаю важливою і я. Я вважаю, що надзвичайно важливо бути вірним по відношенню до своїх близьких людей, важливо їх поважати і приходити їм на до навіть в самих складних і екстремальних життєвих ситуаціях.