Через деякий час багато чого змінилося в житті героїв казки "Пані Метелиця".
Отже, стара пані нагородила пасербицю за працелюбність і чесність золотом. Дівчина була доброю, милосердною. Адже вона безкорисно до печі, і яблуньці. А тепер, коли дівчина стала багатою, вирішила до бідним людям.
У народі говорять, що найбільше багатство людини не золото, а здоров'я. От і вирішила пасербиця до людям, зробити їх щасливішими. Вона відкрила лікарні для бідних людей.
Не забула дівчина і про своїх знайомих — яблуньку і піч. Під час заметілі вона звернулася до пані Метелиці і попросила віддати їй яблуньку і піч. "Нехай вони не страждають, а приносять радість і собі, і людям", — сказала дівчина. Ось так і розташували піч у лікарні, а чарівну яблуньку посадили у лікарняному садочку.
настроение стихотворение задается в первой строчке вторым словом "тихо". возникает ощущение тишины, спокойствия, неторопливости, наслаждения красотой. Автор сравнивает в стихотворении неживые предметы с живыми (олицетворение) - лес дремлет. А так же метафору (сравнение) - сосна-старушка.
а так же красочные эпитеты - серые, бесконечная.
а так же Есенин использует просторечия- принагнулась, оперлася.
Есенин считается мастером пейзажной лирики, с особенностями стиля- простотой языка, напевностью стихов, умелым использованием изобразительных средств, употреблением разговорных слов.
в стихотворении нарисована картина зимнего утра, спокойствия, наслаждения красотой
