Відповідь:
На мій погляд такий життєвий урок і дуже важливий дав Славці його батько, коли розповів йому про "максимальне навантаження", про міру відповідальності кожного з нас за свої вчинки.
Пояснення:
цитата:
— Бачиш, сину… Ти чув про максимальне навантаження? У цього, — тато кивнув на стілець, де сидів перед тим Комарин, — у цього максимум дуже незначний. Максимальне навантаження — справа немаловажна. Це вимір характеру і людських сил… Пхинькає він, як немовля, ходить п’яний і всіх запевняє — не винен. Боїться, слимак поганий! Відповідальності боїться, а не того, що людина… Так, синку, максимальне навантаження — така штука…
А тепер хлопець став свідком важкої, серйозної розмови дорослих людей і відчув себе приналежним до світу, де ніхто не має права легковажно, безвідповідально і безрозсудливо ставитися до життя. Міркував над отим максимальним навантаженням, про яке говорив тато після відвідин Комарина, по— іншому оцінював, співставляв і зважував слова та вчинки. Несподівано дрібниця могла набрати значного змісту, а те, що досі здавалося важливим, ставало тільки додатком до чогось найголовнішого, чого Славко, може, досі ще й не осягнув..
1. Богатство, связи и знатный род.
2. С подобострастием. Боялись его. Грубость и своенравие можно объяснить безнаказанностью, давней привычкой к такому поведению. Он был генерал-аншеф, то есть генерал армии, так что он привык в армии командовать. Не мудрено, что и в отставке он так же себя вёл.
3. Два раза в неделю страдал от обжорства и каждый день бывал навеселе (хм, ну и вопросы задают шестиклассникам...). Всегдашние занятия Троекурова состояли в разъездах около пространных его владений, в продолжительных пирах, и в проказах Затем описываем "благородные забавы русского барина" - про медведя с бочкой, про гостей, которых катали в повозке, запряжённой медведями, про комнатку, где гость пытался от медведя, ища безопасный угол...
4. Потому что когда-то они служили вместе, очевидно, нахождение вместе под огнём, смелось, выказанная Дубровским и послужили основой для уважения Троекуровым своего боевого товарища. Будучи ровесниками, рожденные в одном сословии,
воспитанные одинаково, они сходствовали отчасти и в характерах и в
наклонностях. В некоторых отношениях и судьба их была одинакова: оба
женились по любви, оба скоро овдовели, у обоих оставалось по ребенку.
Объяснение: