Задивились на ті вуса
Ляхи препогані.
„Що б їм, кажуть, дати істи?
Даймо їм сметани!..“
Поставили їм сметани,
Їсти при
Але наші Запорожці,
Разом відмовляють:
— „Славная у вас сметана!..
Тілько почекайте,
А перше нам, Запорожцям,
Щільник меду дайте!“
Дали меду Запорожцям.
Вони як поїли,
Так ті вуса прездорові
В гору й завертіли.
Тай говорять королеви:
— „Кажи, ясни пане,
Нехай тепер Запорожцям
Подають сметани.“
