ответ: Я школярка. Майже щоранку ми з моїм найкращим другом Сашком ідемо до школи, і щоразу доводиться минати стару напівзруйновану будівлю, де весь час вештаються безхатченки і дворові собаки. Весь час Сашко здавався мені добрим і чемним хлопцем, але чомусь він раптово розгнівався і жбурнув у невинного собаку палицю. Той загарчав, і нам прийшлось чимдужче бігти звідти, бо навколо було ще кілька собак очевидно з однієї стаї. Ми чули гарчання і рух швидких лап позаду. Але чудом нам вдалось перестрибнути через чужий паркан і відірватися від розлюченої собачої стаї. Нажахано я крикнула на нього:
- Сашко, навіщо ти це зробив?! Ти ж знаєш, що вони небезпечні! Тобі не варто було цього робити, бо ми могли дорого поплатитись за твій необдуманий вчинок!
- Але я ж не думав що усе так складеться.. Ці собаки мене дратують і я їх хотів провчити!
- Ти повів себе як спражній телепень! Невже ти не пам'ятаєш скільки раз нас попереджували? Скільки раз це завершувалось каліцтвом і смертями? Ти повинен навчитись бачити наслідки своїх дій перед їх виконанням, бо ти міг зашкодити і собі, і мені.
- Вибач, я винний.. Ти права, бо я, саме я, в першу чергу відповідальний за те, що чиню..
Ось так часом імпульсивні вчинки можуть зруйнувати життя, тож будьте обережні і кілька раз подумайте перед тим, щоб щось зробити чи навіть сказати.
