Справжній друг - це щось близьке, безмірно дороге, тепле, затишне. Але ж друг це не тільки, коли він - для тебе. Дружба - це коли беруть двоє, та й віддають один одному - двоє. По-чесному, без обману, без використання однією людиною іншої. Як наприклад Митько та Сергій з повісті Я. Стельмаха "Митькозавр з Юрківки...": "Митькозавром. На твою честь.
— От здорово! — зашарівся Митько. Але тут же запитав: — А чому саме на мою? Адже ми з тобою разом гм... працюємо.
— Але ж головний у нашій експедиції ти.
— Е ні. не згоден. Хай буде... Хай буде, скажімо, Митькозавр Стеценка."
В друзі ми вибираємо, тих, хто має ті якості, які мають для нас першорядне значення. І дорожимо ми цією людиною зовсім не тому, що він такий, який є насправді. В друге цінуємо не окремі якості, а людини в цілому: з його звичками, манерою поведінки і розмови.
Часто розумієш, що людина стала справжнім другом після спільно пережитих неприємностей, невдач, труднощів, в яких людина розкривається зсередини, не маючи можливості брехати перед собою: "Ще цілий місяць. Теж. мабуть, не менш цікавий і переповнений новими подіями. І взагалі, у нас попереду ще дуже багато цікавого, і завжди так буде, поки ми з Митьком"
Свежести
Свежести! Хочется свежести! Свадебной снежности и незаслеженности, вежести мускулов, мозга, мазка, свежести музыки и языка!
И берег,
где вино и женщины, где столько разных обирал, как символ чуждой разложенщины воспринимал наш адмирал.
(«Тиран»)
О, улиц пёстрая базауность. тебе быть цельной не дано! Но кто талант и кто бездарность, струе фонтана всё равно! («Фонтанчик для питья»)
И устремляясь все ненадошней К несуществующему дну, Как дети, мы из двух нерадостей Хотели радость — хоть одну.
" В вагоне шаркают и шамкают "
Выпавлинивание,
выпендреж,
и хрустит муравьями жареными
позолоченная молодежь.
(“Аполло - 16” 1972 г.)
извини больше не могу:(
