Є така легенда: древні римляни зберігали вогонь в гробницях безмежну кількість років. Одна з вічних ламп ніби-то горіла в похованні Тулії, дочки Цицерона. Колись я почула цю легенду і вирішила будь-що такий вогонь запалити в реальності. Я читала багато літератури, розпитувала учительку хімії у школі, знайомилася з історичними пам*ятками. Мені вдалося дещо знайти на цю тему. Наприклад, така лампа, запалена у 1871 році, до цих пір горить... Одним словом, я так набридла однокласникам з своїми ідеями, що вони почали між собою називати мене "вічним вогнем". І я себе також почала відчувати таким вогнем. Я - вічний вогонь. Все, що відбувається у світі, я освічую своїм вогнем. Я мрію, щоб цей вогонь був мирним вогнем домашнього вогнища. Щоб він освітлював мирні оселі. Я хочу, щоб мій вогонь горів на користь людям. Щоб вони могли його підхопити, рознести по домівках і грітися навкого нього.
Подзаголовок повести"Алые паруса" - феерия. Необычный для литературного произведения подзаголовок. Чаще таким образом называют спектакли в театре. Изначально Феерия - название волшебной страны в сказках. Фея - волшебное существо, волшебница, колдунья. Словом феерия А.Грин обозначает волшебность своей сказки, сказки о маленькой Ассоль и корабле под алыми парусами, на котором плывет её принц. Прочитав слово феерия сразу под названием произведения, читатель заранее настраивается на сказочное, волшебное его содержание.
0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota
Оформи подписку
