Т Е С Т ⇩⇩
1.Літературознавці відносять “Маленького принца” до жанру
філософської казки-притчі. Встановіть співвідношення:
а)алегорія; 1)повчальна історія;
б)притча; 2)прихований смисл , підтекст;
в)казка; 3)роздуми про життя, пошук істини;
г)філософія; 4)вигадка, небилиця
2.У центрі авторської уваги:
а)пригоди зоряної дитини; б)почуття й стосунки людей;
в)космічні мандрівки; г)нелегкі будні професії льотчика;
3.Що малював льотчик у дитинстві?
а)удава в слоні; б)капелюх; в)слона в удаві; г)удава
4.Де льотчик потерпів аварію?
а)у джунглях; б)в Австралії; в)у горах; г)в пісках Сахари
5.Де маленький принц зустрівся з льотчиком?
а)біля колодязя; б)в пустелі; в)на аеродромі; г)на дорозі
6.Малюк попрохав намалювати йому:
а)ящик; б)його планету; в)баранця; г)слона в удаві
7.Назва планети маленького принца:
а)Д-280; б)В-612; в)астероїд 3251; г)Церера
8.Яка рослина загрожувала планеті маленького принца?
а)баобаб; б)мак-самосій; в)чортополох; г)кропива
9.Чого боялася гордовита красуня квітка на його планеті?
а)тигрів; б)гусені; в)метеликів; г)протягів
10.Скільки колючок-шипів вона мала для захисту?
а) 4; б) 8; в) 10 г) 12
11.На думку маленького принца, квіти випускають колючки:
а від злості;
б)абсолютно без потреби;
в)думаючи,що з колючками вони страшні;
г)щоб воювати з тваринами
12.Відлетіти зі своєї планети герой вирішив після того, як:
а)з'явилися баобаби; б)полетіли перелітні птахи;
в)він посварився з квіткою; г)захотілося пізнати світ
13.Скільки усього планет було відвідано під час подорожі?
а) 5; б) 6; в) 7; г) 4
14.Розташуйте по черзі господарів крихітних планет
(у тому порядку ,як їх відвідував маленький принц) :
а)ділок; б)п’яничка; в)географ; г)шанолюб;
д)ліхтарник; е)король
15.Що підраховував серйозний ділок?
а) гроші; б) прибутки; в) збитки; г) зірки

16.Навіщо шанолюбу був потрібний капелюх?
а)вітатися і вклонятися; б)щоб берегти голову;
в)щоб бути вищим від усіх; г)для фокусів
17.Як називав король маленького принца?
а) мій любий; б) мандрівник; в) паж; г) підданий
18.Хто порадив героєві відвідати планету Земля?
а)ліхтарник; б)ділок; в)п’яничка; г)географ
19.Кого першого зустрів на Землі маленький принц?
а)льотчика; б)змію; в) лиса; г) стрілочника
20.”Після довгих блукань,пройшовши через піски,скелі
і сніги,маленький принц, нарешті,знайшов дорогу. А
всі дороги ведуть….”(куди?)
а) в Рим; б) до моря; в) до людей; г) в нікуди
21.Що шукав герой на Землі?
а)таємничі скарби; б)рідкісні рослини;
в)корисні копалини; г)друзів
22.Маленький принц по лиса:
а) щось розповісти; б) погратися з ним;
в) нагодувати його; г) приручити його
23.Що означає поняття “приручити”?
а)ласкаво пригорнути; б)взятися міцно за руки;
в) привернути, прихилити до себе;г) приголубити
24.В який момент герой засумнівався, що він принц?
а)коли побачив лиса ;
б)коли покидав Землю;
в)коли побачив 5000 троянд;
г)коли зустрівся з королем
25.”Пустеля гарна тим,-вважав маленький принц,- що…”
а)там спокійно і немає людей;
б)в ній заховані скарби;
в)там таємниче світяться піски;
г)в ній десь криються джерела
26.Маленький принц подарував пілотові зірки, які:
а)вміють сміятися; б)ніколи не гаснуть;
в)нагадують дзвоники; г)розквітають,мов квіти
27.Подорож маленького принца тривала:
а) 1 місяць; б) 1 рік; в) 1 тиждень; г) 1 день
28.Хто допоміг героєві повернутися на свою планету?
а)змія; б)льотчик; в)лис; г)стрілочник
29.Що найзворушливіше в маленькому принцові, що сяяло
в ньому, мов полум'я світильника?
а)туга за домівкою; б)дружба з лисом;
в)вірність квітці; г)зіркова чистота
30.Поєднайте”образ - алегоричне значення”(12пар):

Образи: а)льотчик; б)колодязь; в)В-612; г)змія;
д)лис; е)квітка; є)маленький принц;
ж)пустеля Сахара; з)баобаб; и)вода;
і)мешканці планет; ї)мандрівка.

Значення:
1)несподівана зупинка звичного плину життя;
2)людські вади і пороки;
3)пошук сенсу буття;
4)істина,яку прозріваєш серцем;
5)чисте,безгрішне дитинство;
6)жага,спрага духовності;
7)мудрість,досвід;
8)загальноприйняті думки дорослих;
9)краса, жіночість;
10)справжня дружба;
11)рідна домівка;
12)зло,з яким треба постійно боротися і викорінювати його.

Приветствую вас, дорогие зрители. Сегодня у берега Синего моря начинается чемпионат по ловле морских чудес. Задачей каждого рыбака будет за минимум попыток не только изловить морского обитателя, но и раскрыть весь его волшебный потенциал.

К кромке воды подходит старик. По нашим сведениям он тридцать три года готовился к этому чемпионату, а старуха пряла ему все более совершенные сети. Попытка номер один! В неводе старика только тина  и трава морская. Попытка №2, №3 - есть! В неводе бьется золотая рыбка. Старик, применив тактику доброты и милосердия, отпускает добычу, связав ее узами благодарности. Совещание с партнером, и старик снова спешит к морю. Он зовет рыбку и просит у нее новое корыто, якобы для старухи. Первое чудо есть! Старуха изображает бурный протест простоте явления и посылает деда к морю с новым заданием.  

Старик второй раз отправился к помутневшему морю. Он, ссылаясь на скверный характер старухи, просит у золотой должницы новую избу. Да-да! И это по плавнику чудо-рыбке. Новая изба сияет большими окнами, беленой трубой и тесовым забором. Старуха кричит, чтобы гневные вопли долетали до моря, вызывая у рыбки жалость к бедному старику.

Он снова у воды. Попытка № 5. Да-да, вы не ослышались. Старуха пожелала быть дворянкой! Возможно ли столь быстрое продвижение по социальной лестнице? Мы переводим глаза на новую избу. Есть! Высокий терем, слуги у ворот, в барском наряде старуха снова изображает праведный гнев. Старика, по ее указу, силой волокут к почерневшему морю за царским венцом.  

Неделю ждавшие ослабления непогоды зрители готовы ко всему. Они делают ставки ли чудо старику, или его сошлют с напарницей в сумасшедший дом.  

Непогода усиливается, а мы с вами наблюдаем попытку №6. Золотая рыбка вздыхает, отсылая старика домой под защитой Бога. А там! В царских палатах, в окружении стражи сидит царица. Кланяются ей в ноги, а она и бровью не ведет. Молчание было старику ответом на вопрос: "Теперь-то твоя душенька довольна?" Эта тишина призвана, очевидно, смутить дарительницу и всерьез обеспокоить за жизнь

Но что это? Он будет просить еще чудес? Взволнованные болельщики отговаривают деда  от рыбной ловли в черную бурю. Но… Вы не ослышались, он просит владычества для своей старухи. Не земного, а морского. И чтобы  золотая рыбка была  у нее на посылках. А ведь это заявка на абсолютную победу! Он сможет, мы верим! Из-за штормового ветра мы не слышим слов рыбки, вот она погружается в бушующую стихию. Неужели за морским венцом?

Дорогие зрители. Просим вас не расходиться. Такое чудо требует временных ресурсов! Мы ждем уже час, еще  пятнадцать минут, еще пять…Последняя минута, отведенная на попытку, истекает! Но что это?!! Царский терем тает на глазах, превращаясь в рыбацкую землянку прямо у нас на глазах. Это неожиданный эффект. Это фиаско команды стариков, это конец мечты!

Дорогие зрители. Мы заканчиваем репортаж о первом участнике чемпионата. Это незабываемое зрелище и полезный урок остальным соискателям чудес. До встречи у Синего моря!

Герой однієї з найвідоміших комедій Мольєра "Міщанин-шляхтич" — такий собі пан Журден. Нажив він собі грошенят, а от роду був ну зовсім не аристократичного. А так хотілося панові Журдену стати одним із них — тобто дворянином. Це бажання настільки заволоділо його думками і всім його єством, що він став виглядати наївно, часом кумедно, а часом і зовсім по-дурному.

Мольєр часто зустрічався у житті з такими міщанами-шляхтичами, засліпленими бажанням "стрибнути вище голови". Про це свідчать афоризми видатного драматурга. Скажімо, такий: "Доброчесність — це перша ознака шляхетності, іменам я надаю набагато менше значення, ніж вчинкам".

Для того, щоб трохи зрівнятися зі шляхтичами, пан Журден винайняв для себе вчителів музики, танців, фехтування. Вони швидко зрозуміли недолугість свого учня і почали грати на його почуттях. Розмовляючи між собою, вчителі музики і танців визнають, що пан Журден вдає із себе галантного шляхтича, а сам анічогісінько не тямить у мистецтві, проте добре платить, і це найголовніше. Це, може, і добре, що пан Журден людина темна і аплодує кожній нісенітниці, бо за його гроші можна пробачити Журдену всяку дурість. Учитель музики наголошує на тому, що пан прославить їхній хист серед вельможного товариства: "...він нам плататиме за інших, а вони нас вихвалятимуть за нього".

Можна було б привітати бажання пана Журдена вивчати не лише мистецтво, а й науки, зокрема філософію, якби всі його зусилля не були спрямовані лише на те, щоб виглядати шляхетним в очах інших. До того ж через складність він відкинув логіку і процеси мислення, віддавши перевагу орфографії. Адже це заняття не вимагало ніяких розумових зусиль. Задоволений уроком, пан Журден звернувся до вчителя з проханням до написати ніжну записочку до однієї шляхетної дами. Вчитель погодився. Він тільки запитав, прозою чи віршем хоче написати пан. Журден був спантеличений. Вчителеві довелося пояснити значення слів "проза" і "вірш". Здивований Журден не втримався від репліки: "Далебі, понад сорок років розмовляю я прозою, а мені це ніколи й на думку не спадало".