Напишите письмо от имени Ивана нам в будующее , когда ему оставалось немного до расстрела ОЧЕНЬ

Тема военной литературы не может не быть актуальна в нашем обществе. Россия — страна воюющая, и через войну у нас каждое поколение. СССР воевал по всей планете, каждый это прочувствовал.Почему она всегда актуальна?Война-это страшное и вообще блин эпическое событие,есть несколько вариантов ,либо поэты хотят донести это для других поколений,но стоит учитывать,что другие поколения,читатели может и не переживали эту войну и поэтому для них,читателей это новое,необъяснимое,все эти ощущения,которые пережили те люди,это всегда интересно и поэтому во-первых это выгодно автору когда идет спрос например:не для тех других поколений и тогда когда это было написано,спрос с не воюющих стран и тех у кого сейчас идет(написано же было в военное время) ,что бы была надежда или понять как это чувствуют другие неважно кароче во-вторых автор как бы избавляется от этой ноши от этого страшного чувства незнаю...кароче так сложилось что у нас военная тема до недавнего времени очень актуальна.авторам всегда есть что написать читатели все это чувствуют и представляют "ой какой ужас ,как люди тогда жили,я б не смог,как же тяжело то было тогда,а ведь прабабушка у меня так жила,ой как ужасно ващ прям автор молодец так все написал круто такое стерпел чтобы написать"кароче блин и так вроде как-то понятно что я вообще делаю тут,отвечать на другие вопросы?мне что делать нечего О.О

Мій улюблений герой роману – батько Айвенго, Седрик Сакс. Він був багатою людиною похилого віку років шістдесяти, належав до представників Саксонської знаті, чим душе пишався. Мріяв про відновлення в правах саксів, і був затятим супротивником норманської влади. 
За зовнішністю Седрик був середнього зросту, але мав міцну статуру, широкі плечі, накачані м’язи та довгі руки. Його тіло було загартоване участю у війнах та на полюваннях, які він полюбляв. Його русяві, ледь сиві довгі волосся були розділені порівну на дві сторони і падали на плечі. Він мав широке обличчя правильної форми, білі зуби, великі блакитні очі, які то сяяли добродушністю, то блищали гордістю, то змінювалися раптовим гнівом. 
Основні риси його характеру: сміливість, щирість, чесність, патріотизм до своєї країни та любов до свого народу. Він був милосердним чоловіком. Про це можна судити з того, що він допоміг незнайомому єврею і приютив його в своєму замку. Присутні гості були здивовані таким поступком, адже єврей мав неприємний запах і був бридкої зовнішності. До того ж, нагадаю, що в той час до євреїв в Англії було негативне ставлення, їх всіляко пригноблювали і відносились до них як до людей другого сорту. 
Разом з тим Він був запальним, нетерпеливим, хоча і завжди прямим. Його дії були швидкі і рішучі, так як все своє життя він захищав права родини від чужих зазіхань. Нормани постійно Седрика з ріднею намагались принизити, навіть захоплювали в полон, звідки він за до слуги успішно втік. 
Зрештою, король Ричард таки зумів зачарувати шляхетного сакса, в Седрика пропала відраза до норманської крові і він дозволив своєму сину Айвенго взяти шлюб з леді Ровени.