В статье анализируются произведения, объединенные образом военного детства. Рассматриваются духовные ценности поколения, которое вступило в литературу в «оттепельные» 1960-е годы и сохранило память о страшном военном опыте. Доказывается семантическая многослойность мотива памяти о войне и анализируются сопутствующие ему мотивы и мотивные образы крушения всех романтических надежд, свойственных детству и юности, ускоренного духовного взросления лирического героя. Осуществляется также попытка вписать анализируемые произведения в контекст основных тенденций литературного процесса второй половины XX века, в частности, такого литературного течения как «тихая лирика», и показать, тем самым, процесс переосмысления молодыми поэтами предшествующей литературной традиции.
Концепція сучасного олімпійського руху належить барону П'єру де Кубертену, з чиєї ініціативи в червні 1894 року в Парижі відбувся Міжнародний атлетичний конгрес.[2] 23 червня 1894 року заснував Міжнародний олімпійський комітет (МОК). Перші Олімпійські ігри (Ігри Олімпіади) сьогодення були проведені в 1896 році в Афінах (Греція). В 1914 році затверджений олімпійський прапор, подарований П'єром Де Кубертеном на Паризькому конгресі. На ньому зображені п'ять олімпійських кілець, що переплітаються, символізуючи союз п'яти континентів і зустріч спортсменів усього світу на Олімпійських іграх. Перші зимові Олімпійські ігри відбулися в 1924 році в Шамоні (Франція).
Засадничі принципи
Объяснение:
