1. Інтерес Франка до театру не був випадковим, він не спадав до останніх днів життя. Театр запалював його постійну різноманітну діяльність, наслідком якої було понад сімдесят спеціальних праць про театр. Вони дотепер звертають увагу глибиною ерудиції, свідчать, що Франко цікавився театральним мистецтвом різних народів і віків. Головний мотив відстоювання права на розвиток української національної драми і народного театру.
2. В Анни — внутрішній і зовнішній конфлікти — між потягом до кохання та неможливістю особистісного щастя в патріархальному суспільстві, конфлікт між «розпусною». поведінкою та внутрішньою моральною чистотою, між протестом проти патріархального ладу та неспроможністю на виклик суспільству (Анна сильна тільки поряд з Михайлом), між статусом «шлюбної жінки». та позашлюбною любов’ю).
У Миколи — конфлікт між статусом голови сім’ї та слабкістю характеру, який не відповідає потребі підтримки цього статусу, між тим, якою повинна бути поведінка зрадженого чоловіка («кат дружини». та його пасивністю по відношенню до поведінки дружини (вважай на людей), між любов’ю до дружини та необхідністю її покарати, між законами патріархальної сім’ї та розумінням почуттів дружини, здатністю її простити і продовжувати любити.
У Михайла — конфлікт між коханням до Анни і бажанням помсти, коханням та жорстокістю і насильством, коханням до Анни та справжніми намірами та вчинками учинками (грубість маніпулюванні, використання у власних цілях), між любовними стосунками з Анною та відсутністю серйозних намірів щодо майбутнього із коханою, між залишками людяності і порядності в його душі та підступною поведінкою щодо Анни і Миколи.
