Серед усіх героїв роману мій улюблений - пес Дінго. Ми знайомимося з ним під час зав'язки твору, коли його разом з п'ятьма матросами рятують з корабля, що тоне. Пес має надзвичайну здібність - він викладає напис "С В", якщо перед ним покласти кубики з літерами. Ті ж самі літери вигравірувано на його нашийнику. Екіпаж навіть гадає, що Дінго вміє читати.
Але насправді Дінго - більше, ніж просто кмітливий собака. Про це ми дізнаємося наприкінці роману, разом з іншими героями. Колишнього хазяїна Дінго, Самюеля Вернона, мандрівника і дослідника, було підступно вбито заради грошей. Це зробив негідник Негору, від якого добряче настраждалися усі герої. У бою з Негору Дінго й загинув, але забрав з собою і ворога.
У Дінго мені найбільше до душі його надлюдська вірність. Вбивцю хазяїна він ненавидів усе життя і таки помстився йому. Також у цього собаки високий інтелект, - він жодного разу не заважав героям, а лише ставав їм у пригоді. А його історія розчулює чи не більше ніж історя головного героя, Діка Сенда. Тому Дінго - мій улюблений герой.
Когда Гринёв увидел Машу впервые-она ему не понравилась, потому что Швабрин наговорил ему про неё, что она глупая и ничего из себя не представляет. Позже, когда Гринёв стал чаще бывать у капитана Миронова дома, он понял, что Маша очень скромная и неглупая добрая девушка. Он стал к ней приглядываться и постепенно влюбился в неё. Когда Швабрин ранил Гринёва на дуэли, первым кого Гринёв увидел возле своей кровати после того, как пришёл в себя, была именно Маша. Тогда Гринёв и признался ей в любви. Потом Швабрин хотел силой жениться на Маше, но Гринёв её от этого брака. Потом Петрушу Гринёва посадили в тюрьму, обвиняя в связях с Пугачёвым, а Маша поехала в Петербург, чтобы выпросить у императрицы пощады для своего любимого. И так Маша защищала своего любимого, так рассказала Екатерине П о своём любимом, что царица поверила девушке и отпустила Гринёва на волю.
Объяснение:
