Проблема батьків і дітей, мабуть, буде вічно хвилювати людство. Адже батьки, проживши життя, набувши чималого досвіду, намагаються направити життя своїх дітей у певне русло, при цьому не завжди прагнуть зрозуміти, що в цьому житті потрібно їхній дитині. їх часи їм здаються кращими, вони не хочуть сприймати зміни в житті, їм важко пристосуватися до нових умов, і як наслідок — непорозуміння з дітьми. У свою чергу, діти вважають себе розумними, дорослими, самостійними, не хочуть прислухатися до мудрих порад батьків. Проблема батьків і дітей піднімалася в багатьох творах світової літератури, в різні часи вона інтерпретувалася по-різному. Своєрідно представив цю проблему Олексій Коломієць у своїй п'єсі "Дикий Ангел".
У праці і покорі виховував своїх чотирьох дітей головний герой п'єси Платон Микитович Ангел. На перший погляд про нього можна подумати, що він людина скупа, черства, егоїстична, у якої все до копійки розраховано. Але далі читач розуміє, що це не так. Він просто привчає дітей до праці, самостійності, відповідальності за свої вчинки, прагне виховати їх чесними і справедливими, адже його діти по батькові Платоновичі, тому він має відповідати за "їх діла", за честь і совість роду. Він не покладає відповідальності за виховання дітей на школу, міліцію, як це робить його сусід Крячко, тому іноді буває жорстоким, але заради майбутнього щастя дітей. Так, він виганяє з дому Павлика за те, що той, не маючи твердого ґрунту під ногами, одружився. На його думку, якщо син вже готовий на такий серйозний крок, то він повинен якось і утримувати сім'ю. Але Ангел має свої принципи: не можна купувати любов дітей, треба бути з ними справедливими. Старшого сина Петра Платон Микитович змушує визнати свою помилку, якої той припустився на роботі, хоча це коштувало великих непорозумінь між ними, а до того ж і втрати Петром роботи, пільг, квартири. Але Ангел знає, що помилки часто бувають фатальними, і не хоче, щоб його син був винним перед людьми. Федорові батько ставить ультиматум: розібратися в своєму особистому житті.
Але діти Ангела виховувалися справжніми людьми. І хоча спочатку вони ображалися на батька, не розуміли його, то з часом життя їм доводить правильність батьківської науки. Павлик повертається з роботи на Півночі змужнілою, самостійною людиною з почуттям власної гідності. Федір завдяки ультиматуму батька знаходить щастя в особистому житті. Петро з чистою совістю починає нову кар'єру, до нього повернулася жінка, а батько збирає гроші на приватизовану квартиру. Діти вдячні батькові за його виховання, і, мабуть, так же будуть виховувати своїх дітей.
П'єса "Дикий Ангел" О. Коломійця відкриває перед читачами нові шляхи до щасливого розв'язання проблем, що виникають між представниками різних поколінь.
В драме, как и в эпосе, наличествует система персонажей, конфликты между героями, развертывающиеся в пространстве и времени, сюжет, построенный определенным образом. Драму и эпос, в отличие от лирики, роднит объективное изображение жизни — через события, поступки, столкновения, борьбу персонажей.
Однако, по сравнению с эпосом, драма имеет свои особенности. По словам А. М. Горького, «пьеса — драма, комедия — самая трудная форма литературы,— трудная потому, что пьеса требует, чтобы каждая действующая в ней единица характеризовалась и словом и делом самосильно, без подсказываний со стороны автора».
Естественно поэтому, писать сочинение о драматическом произведении сложнее, чем по роману или повести, так как в пьесах нет описательности, авторских пояснений, нет повествования, а характеры героев раскрываются в их речи, действиях и поступках, в конфликтных ситуациях, во взаимосвязях.
Основу драмы составляет действие. В отличие от эпоса, где действие описывается как совершившееся, происходившее в действие в драме развертывается в настоящем времени, непосредственно происходит на глазах у зрителя, отличаясь активностью, непрерывностью, целеустремленностью, уплотненностью. Иначе говоря, в драме воспроизводится само действие, совершаемое героями, а не рассказывается об этом действии.
