У повісті інститутутка Марко Вовчок викриває:а)загарбницьку політику російської імперії. б)національне безпам'ятство частини української еліти.в) моральну ницість чиновників- зрадників.г) антилюдяну суть кріпосницьтва та солдатчини​

З чого сміється Мольєр у комедії "міщанин-шляхтич"?
Мольєр (Жан-Батіст Поклеп) - драматург, поет, актор
- створив чудові п'єси, шо дотепер не сходять зі сцен
багатьох театрів світу: "Тартюф", "Дон Жуан",
"Мізантроп". І однією з найкращих, найяскравіших його
комедій є "Міщанин-шляхтич", де автор намалював
сатиричний образ буржуа.
Перед нами міщанин Журден - головний герой п'єси,
що намагається з мішанина раптом перетворитися на
дворянина, шляхтича. Йому здається, що для цього в
нього є головне - гроші. Є гроші, але немає елементарної
освіти, пристойних манер, і головне - немає розуму, він
безпросвітно дурний. На старості літ Журлен надумав
вивчати філософію (тут він робить велике "відкриття":
виявляється, він розмовляє прозою!), займатися
музикою, танцями, фехтуванням. Він усерйоз вважає, що,
здобувши деякі знання та маючи гроші, можна посісти
місце в колі знатних дворян. Він оточує себе слугами і
вчителями, що вимагають високу платню за роботу, але
не виконують і не думають виконувати її. Та й "шляхетні"
науки якось не укладаються в голові дурного міщанина.
Його дружина намагається звернутися до розсудливості
свого чоловіка і просить припинити незліченні витрати, але
той нічого й чути не бажає. Прагне навести на розум свого
пана і служниця Ніколь, і при цьому видно, наскільки
бідна неосвічена дівчина розумніша за свого хазяїна.
Журден такий дурний, що навіть комічну присвяту в
"мамамуші" сприймає всерйоз. Здавалося б, бажання
Журдена набратися розуму гідне поваги. Але який же
смішний він, коли хоче зробити це за кілька днів!
Мольєр глузує з безмежної тупості Журдена. І на
прикладі міщанина зайвий раз показує, наскільки
низькою та неотесаною може бути навіть багата людина,
яка вважає, що за гроші можна купити розум. Але
сміється великий драматург не з конкретної людини. Він
висміює прагнення наслідувати якісь зовнішні ознаки
вищого соціального стану, не змінюючись внутрішньо.
Головне не в титулі, не в костюмі, - стверджує Мольєр.
Честь і достоїнство, розум і освіченість не купуються.

Он побывал на шести соседних астероидах. на первом жил король: ему так хотелось иметь подданных, что он предложил маленькому принцу стать его министром. на второй планете жил честолюбец, на третьей – пьяница, на четвертой – деловой человек, на пятой – фонарщик. все взрослые показались маленькому принцу чрезвычайно странными, и только фонарщик ему понравился. этот человек обязался зажигать по вечерам и гасить по утрам фонари, хотя его планета мала настолько, что день и ночь меняются ежеминутно. на шестой планете живет . маленький принц рассказывает ему о своем цветке и с грустью вспоминает, что покинул свой цветок, оставил свою красавицу в одиночестве. седьмой планетой оказалась земля. маленький принц был удивлен, когда узнал, что на ней сто одиннадцать королей, семь тысяч , девять тысяч дельцов, семь с половиной миллионов пьяниц. … но маленький принц подружился только со змейкой, лисом и летчиком. змейка обещала ему, когда он горько о своей планете. лис научил его дружить, сказал принцу, что «зорко одно лишь сердце – самого главного глазами не увидишь» . маленький принц решает вернуться к своему цветку – ведь он приучил свою розу, а по словам лиса «мы в ответе за тех, кого приручили» . змейка возвращает принца на его планету – ее укус убивает в полминуты. перед смертью малыш убеждает летчика, что «это будет только похоже на смерть» и просит «вспоминать его, глядя в ночное небо» . починив свой самолет, летчик возвращается из пустыни к своим товарищам. проходит шесть лет. летчик понемногу утешился и полюбил смотреть на ночное небо. он никогда не забудет маленького принца и его планету с чудесным цветком.