Совпадают ли функции «плачей» в «Задонщине» и в «Слове о полку Игореве»? Одинаковы ли последствия плачей княгинь в указанных памятниках?

Я понимаю этот эпиграф, как: «Произведение, получившее знаменитость в мире очень глубоко раскрывает сущность человека и его жизнь». Поскольку это произведение выражает суть человека и его деятельности, можно сказать, что оно и является представлением Гоголя о бытие, жизни и человеке в целом. Эпиграф - краткий текст, выражающий, как правило основную суть текста произведения. В данном случае, эпиграф говорит о том, что человек того времени жил именно так, как решил описать автор. Имел те же повадки, те же традиции. Так же, ту же культуру. Я считаю, что произведение Гоголя «Ревизор» очень информативное и поучительное.

Р.S.: Я пока не читала «Ревизор», но попыталась

Ахилл:

Ахілл, або Ахіллес,— син царя мірмідонян у Фессалії Пелея та морської богині Фетіди. Прагнучи загартувати сина, Фетіда купала його у водах Стіксу, тому Ахілл мав єдине вразливе місце — п’яту, за яку тримала його мати. Ахіллові була провозвіщена смерть під час Троянської війни. Мати, щоб уникнути цієї долі, переодягла сина у дівоче вбрання й віддала до двору царя Лікомеда, де він і виховувався. Одіссей, бажаючи залучити до ахейського війська майбутнього воїна, під виглядом купця запропонував дочкам Лікомеда жіночі прикраси і зброю. Дівчата кинулися до прикрас, Ахілл же обрав зброю. Так Одіссей знайшов майбутнього воїна і намовив його вирушати під Трою. Вирушаючи на Троянську війну, Ахілл знав, що загине,— так казала йому мати — але, вибираючи між коротким, але уславленим життям та довгим, але бездіяльним, герой обрав коротке.

Гектор:

Гектор — старший син царя Трої Пріама й цариці Гекуби, чоловік Андромахи. Він віддасть своє життя за нерозважливе кохання свого молодшого брата Паріса до Єлени Прекрасної.